Кількість постраждалих унаслідок обстрілу Харкова зросла, одна людина померла

Дата: 15 Серпня 2022
A+ A- Підписатися

Кількість постраждалих унаслідок обстрілу 15 серпня російськими військовими Харкова зросла до шести, а ще одна людина померла у лікарні. 

Про це розповів голова Харківської ОВА Олег Синєгубов та начальник ГУ Нацполіції в Харківській області Сергій Болвінов.

Фото: ДСНС

Одразу після обстрілу було відомо про п’ятьох поранених: чотирьох з них госпіталізували, а одній людині допомогу надали прямо на місці. 

Згодом до медиків звернулися ще двоє потерпілих: жінці 69 років надали допомогу на місці, а ще одну 80-річну харків’янку госпіталізували до медустанови. Стан перших двох госпіталізованих оцінювали як тяжкий, а іншої потерпілої – як середній. Одній з жінок ампутувало уламками ногу.

Росіяни 15 серпня обстріляли в Харкові Салтівський район, де поцілили в багатоповерхівку, гаражний кооператив, храм, дитячий майданчик та зупинку громадського транспорту.

Фото: ДСНС
Фото: ДСНС

Останнім часом почастішали обстріли росіянами зупинок громадського транспорту в час пік.

До прикладу, на початку серпня в Салтівському районі Харкова окупанти влучили в зупинку й убили чоловіка. Подібні атаки відбуваються і в інших регіонах, як-от на Донеччині, де внаслідок обстрілу зупинки в Торецьку 4 серпня загинули восьмеро людей. 

Як відомо, що через обстріли росіянами зупинок у Харкові встановлять зупинки-укриття.

Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

 Такими злочинами вважають:

  • умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
  • катування і нелюдське поводження;
  • зґвалтування;
  • руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
  • примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
  • використання населення як “живих щитів”;
  • депортація до Росії чи на окуповані нею території;
  • викрадення і незаконні арешти цивільних;
  • взяття заручників;
  • напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
  • віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
  • використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
  • використання отруйних речовин;
  • напади на релігійні й культурні установи;
  • розграбування суспільної та особистої власності тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.

Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.

Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так платні психологічні консультації.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter