Ракети, мародерство і шантаж: як Росія генерує продовольчу кризу у світі для продовження агресії
Росія, продовжуючи повномасштабну війну в Україні, поглиблює глобальну продовольчу кризу у світі. Російські військові крадуть український врожай на новоокупованих територіях, а їхні бомби та міни не дають вирощувати й збирати зерно на підконтрольних територіях. Росія блокує порти та викрадає кораблі з українським зерном, призначеним на експорт. Ворожі ракети вражають склади та зерносховища.
За даними ООН, зрив постачання українського зерна призведе до голоду, масової міграції та політичної нестабільності у світі. Водночас Росія цинічно намагається використати голод в африканських країнах на свою користь у військовій агресії проти України.
Одним із прикладів злочинних дій Росії, спрямованих на поглиблення кризи, став ракетний обстріл вагоноремонтного заводу в Києві 5 червня.
У статті пояснюємо, як це пов’язане з голодом в Африці, а також розповідаємо про інші виклики для світу з подолання продовольчої катастрофи.
Уранці 5 червня мешканці лівого берега Києва прокинулися від потужних вибухів. З акваторії Каспійського моря п’ятьма ракетами на літаках Ту-95 Росія обстріляла Дарницький вагоноремонтний завод. Відомо, що одну ракету збила українська ППО, а інша не потрапила в ціль, залишивши в землі вирву діаметром у 4 метри та завглибшки 1,5 метра.
Росіяни вдарили по заводу, який розташований у густонаселеному районі міста. Крім того, бомбосховищем підприємства користувалися мешканці сусідніх житлових будинків.
У міноборони Росії заявили, що вдарили ракетами по заводу, щоб знищити постачені східноєвропейськими країнами танки Т-72 та іншу бронетехніку, яка, за їхніми словами, мала міститися в корпусах вагоноремонтного підприємства.
Утім, як наголосив голова правління Укрзалізниці Олександр Камишін та інші представники підприємства, військової техніки там не було. Підприємство в цих цехах виробляло напіввагони для мирних цілей, зокрема зерновози, які використовуються для вивозу експортної продукції. Щоб довести це, Укрзалізниця організувала для журналістів престур того самого дня, щойно вдалося загасити пожежу.
Сергій Лещенко“Спочатку ми не планували коментувати цей обстріл, але російські ЗМІ почали виправдовувати незаконні дії Росії тим, що буцімто на заводі містилася військова техніка. Ми вирішили запросити ЗМІ, щоб вони на власні очі переконалися, що її тут немає. Як бачите, навіть за кілька годин з моменту обстрілу, якби військова техніка була, її неможливо було б витягти з-під завалів”, – пояснює член наглядової ради Укрзалізниці Сергій Лещенко.
І дійсно, журналісти побачили в потрощених цехах вагоноремонтного заводу лише оголені вибухами й скручені штирі арматури, труби та посічене обладнання.
Російські снаряди повністю пошкодили водо- й електропроводи та три цехи заводу з необхідним обладнанням – ковальський, механічний та деревообробний. На підприємстві наголошують: без якогось одного з них повний цикл будівництва чи ремонту напіввагонів неможливий, а отже Росія продовжує завдавати удару по економіці України та продовольчій безпеці світу.
“Росія завдала ударів по критичній інфраструктурі. Ця агресія РФ проти нашого підприємства – частина глобальних зусиль Росії у створенні світової продовольчої кризи”, – каже директор заводу Юрій Філіпов.
Юрій ФіліповПізніше, 7 червня, голова зовнішньополітичної служби Європейського Союзу Жозеп Боррель обурився одним з останніх ракетних ударів Росії по Миколаєву, де росіяни знищили склад із зерновим шротом.
“Ще один ракетний удар Росії, який посилює глобальну продовольчу кризу. Російські війська знищили другий за величиною зерновий термінал в Україні – в Миколаєві”, – заявив Боррель.
Він додав, що на тлі таких повідомлень дезінформація, яку поширює президент Росії Володимир Путін, “щоб уникнути відповідальності, виглядає ще цинічнішою”.
Наразі країни обмірковують, як експортувати з України 25 млн тонн зерна – третину зернового фонду, який необхідний для африканських країн, щоб уникнути там голоду. Вирішення продовольчої кризи – неабиякий виклик для світу.
Виклики для експорту українського зерна
Росія продовжує блокувати доступ українських портів до Чорного моря. За даними агентства Bloomberg, Туреччина і Росія досягли попередньої угоди про забезпечення експорту українського зерна морським коридором з Одеського порту, втім Україна скептично ставиться до таких заяв. Основне її побоювання полягає в тому, що розмінування підходів до українського берега становить ризики залишити життєво важливий порт відкритим для російського нападу. Офіційний Київ закликає країни передати дальнобійні реактивні системи залпового вогню, зокрема американські MLRS, для деблокування Чорного моря. Утім, партнери України не поспішають надавати таку зброю.
Тому залізниця лишається наразі єдиним варіантом, щоб вивезти зерно і зарадити кризі. Та й тут не все так буде просто. Хоча деякі європейські залізничні компанії і погодилися допомогти Україні з експортом зерна, потрібно розв’язати проблему ширини колій, яка в країнах ЄС відрізняється від української.
Як пояснив експерт із логістики компанії “Укрзалізниця” Валерій Ткачов у коментарі німецькому радіомовнику Deutschlandfunk, на західному кордоні України є 13 переходів із залізницями Польщі, Угорщини, Молдови, Словаччини та Румунії.
“Ми готові транспортувати зерно в рази більше, але коли привозимо продукцію на західний кордон, то стикаємося з проблемами. На іншій стороні не досить локомотивів, вагонів та перевантажувальних потужностей”, – каже експерт.
Через те що ширина колій в інших країнах, за винятком Молдови, вужча, зерно доводиться перевантажувати заново в інші типи вагонів. Крім того, щоб транспортувати зернові до портів Румунії, Болгарії та Балтійського моря, ЄС має виробити до 15 тисяч нових вагонів. Але голод у країнах Африки фактично вже наступає, і вони не можуть чекати, поки будуть збудовані нові вагони. Адже вже зараз є великий ризик псування мільйонів тонн силосу через морську блокаду України Російською Федерацією.
Шантаж Путіна
Професор Інституту з досліджень Африки в Лейпцизі Роберт Капель в інтерв’ю Deutschlandfunk висловив переконання, що російський президент Володимир Путін інструменталізує в цій війні голод в Африці.
Країни Північної Африки вкрай залежні від експорту з ЄС, Росії та України.
Уряд Чаду вже б’є на сполох і закликає світову спільноту допомогти з подоланням голоду в країні. Свої ж побоювання під час зустрічі з Путіним висловив і президент Сенегалу та голова Африканського союзу Макі Салл. Він виступає за зняття санкцій з експорту російських зернових, особливо з пшениці. Сама ж Росія зупинила експорт зернових, обурюючись санкціями, якими російським кораблям заборонено заходити в порти за кордоном.
Серед іншого санкції на нафту зробили транспортування продукції ще дорожчим. Через ці фактори, до прикладу, ціни на хліб у Єгипті за останні шість тижнів підвищилися на 26%, каже Роберт Капель.
Через посуху 17 мільйонів людей голодують також у Сомалі, Ефіопії та Кенії. Складна ситуація, зокрема, у Судані та Південному Судані.
Експерт вважає, що Путін намагатиметься переманити на свій бік президента Сенегалу та шантажуватиме цим Європейський Союз і Сполучені Штати, щоб послабити санкції. Адже, на думку Капеля, африканським країнам необхідно вже зараз розбудовувати можливості з вирощування власної продукції через субсидії ЄС та США. Як приклад він наводить Південну Африку та Нігерію, які мають у цьому успіх. Капель зазначає, що низка африканських країн ігнорували інтереси селян, роблячи ставку на урбанізацію у своїх державах.
Мародерство українського зерна
На новоокупованих територіях Росія розгорнула політику з викрадення українського зерна та харчових продуктів, які вона незаконно вивозить через тимчасово окупований Крим для збуту, зокрема, до Сирії. Українські державні органи регулярно повідомляють про факти таких крадіжок та зростання гуманітарної кризи на цих територіях.
Так, до прикладу, за інформацією очільника Запорізької обласної військової адміністрації Олександра Старуха, у Бердянську окупаційні збройні сили РФ викрали п’ять кораблів, навантажених українським зерном, і відправили їх до портів тимчасово окупованого Криму та Севастополя.
Крім того, з повідомлень мешканців Бердянська стало відомо, що зі складів тимчасово непідконтрольних районів Запорізької області російські війська вагонами вивозять зерно до тимчасово окупованого Криму, а звідти до території РФ.
За інформацією місцевого видання “Приморка.City”, автомобільна колона з викрадених у перевізника “Аскет Шиппінг” зерновозів, які видно на фото, була помічена на Мелітопольському шосе. Жителі Бердянська налічили понад 30 вантажівок із причепами, наповненими зерном.
Супутниковий знімок показує, як зерно завантажують у корпус корабля під російським прапором “Матрос Позиніч” у тимчасово окупованому Криму, 19 травняЗа даними Української зернової асоціації (УЗА), всього на окупованих територіях міститься 1,5 млн тонн зерна загальною вартістю 450 млн доларів. Наразі неможливо встановити точну кількість награбованого зерна та іншої аграрної продукції. Але Україна вже зазнала значних збитків, які поки встановлюються, повідомляє Представництво президента України в Автономній Республіці Крим.
Представництво президента закликає міжнародну спільноту посилювати тиск на Росію для якомога швидшого відновлення територіальної цілісності України. Це, на переконання відомства, має припинити систематичні грубі порушення прав людини в Криму, а також повернути продовольчу стабільність у світі.
Під час голоду, кажуть експерти, африканці не зважатимуть на походження зерна.
“Це не дилема, – цитує видання New York Times Хасана Ханнедже, директора Міжнародного інституту стратегічних досліджень HORN, дослідницького органу в Кенії. – Африканцям байдуже, звідки вони беруть їжу, і, якщо хтось збирається моралізувати про це, він помиляється“.
