Законопроєкт про соцзахист бранців Кремля можуть ухвалити на початку 2022 року – Лубінець

Законопроєкт про соціальний та правовий захист політв’язнів може бути ухвалений вже на початку наступного року.

Про це в ефірі Громадського радіо повідомив голова парламентського комітету з прав людини Дмитро Лубінець.

Очільник комітету нагадав, що за процедурою, після реєстрації будь-якого законопроєкту впродовж двох тижнів будь-який народний депутат може подати альтернативний проєкт закону до основного.

“Наступним етапом роботи є підготовка розгляду основного законопроєкту у профільному комітеті. Після розгляду законопроєкту на комітеті Головне науково-експертне управління готує свій висновок щодо документа. Тоді проєкт закону виносять до зали Верховної Ради”, – сказав Лубінець.

Він сподівається, що до сесійної зали законопроєкт потрапить максимально швидко. 

“Тоді відбувається аналогічна до законопроєктної процедура з поправками. Якщо робити все максимально швидко і є політична воля, а як правило законопроєкти, подані президентом, голосують швидко, то думаю, цей законопроєкт можливо ухвалять на початку наступного року”, – додав голова комітету.

Як відомо, 27 вересня президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд парламенту як невідкладний проєкт закону “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей”.

Згідно з пояснювальною запискою, ухвалення закону має забезпечити врегулювання на законодавчому рівні питань щодо соціального і правового захисту заручників, яких утримують на території РФ та окупованих українських територіях, а також членів їх сімей.

Нагадаємо, рідні політв’язнів та правозахисні організації проводили численні акції протесту під Офісом президента з вимогою зареєструвати у Верховній Раді цей законопроєкт. 

19 серпня правозахисники, активісти та рідні закатованих на Сході України громадян також пікетували Офіс президента. Вони вимагали від нього підписати ухвалений 20 травня законопроєкт 2689 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права”. 

За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, документ після ухвалення парламентом перебуває в Офісі президента понад 90 днів, тоді як ст. 94 Конституції покладає обов’язок на президента або ветувати документ, або підписати. 

Правозахисниця впевнена, що цей закон справлятиме охолоджувальний ефект на злочинців на тимчасово окупованих територіях, оскільки воєнні злочини та злочини проти людяності не мають терміну давності. За них усе одно доведеться відповідати. Це, зрештою, може вберегти життя та здоров’я. 

Нагадаємо, у межах участі в 76-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку президент України Зеленський передав генеральному секретарю організації Антоніо Гутеррішу список майже 450 бранців Кремля.