Правозахисники закликають посилити контроль за торгівлею кийками для силовиків у світі, бо ті ними зловживають
Правозахисники закликають влади країн світу посилити контроль за торгівлею правоохоронним обладнанням, призначеним для заподіяння болісних страждань і травм. Дослідження, проведене міжнародною правозахисною організацією Amnesty International спільно з фондом “Омега”, свідчить, що правоохоронні органи широко використовують кийки та подібну зброю для вияву невиправданої жорстокості, наприклад побиття людей, які лежать.
Про це йдеться в дослідженні “Тупа сила: розслідування неправомірного використання поліцейських кийків і пов’язаної зброї”.
Фото: Robin Ballantyne / Omega Research FoundationНаприкінці минулого року правозахисники закликали ООН повністю обмежити продаж кийків із шипами, електрошокових поясів та обважнених кайданків для ніг. Вимагали також посилити контроль за продажем спецобладнання широкого використання, зокрема наручників, перцевих аерозолів і електрошокерів.
“Держави занадто довго закривали очі на торгівлю “знаряддями тортур”, дозволяючи компаніям у всьому світі наживатися на людському болі й стражданнях. Усі держави зобов’язані діяти рішуче, щоб поставити цю торгівлю під жорсткий контроль”, – заявляв тоді доктор Майкл Кроулі, науковий співробітник дослідницького фонду “Омега”.
Автори нового дослідження проаналізували понад 500 відеозаписів протестів у період із 2011 до 2021 року та виявили щонайменше 188 випадків неправомірного використання кийків. До дослідження ввійшли й кадри з розгону протестів у Гонконзі та Білорусі.
Фото: Robin Ballantyne / Omega Research FoundationТоргівля спецобладнанням та зброєю для правоохоронців є міжнародною, а окрім продажів у мережі купити устаткування можна на ярмарках, що проводять у 36 країнах світу. На таких заходах пропагують використання, наприклад, кийків із шипами, а на сайтах продавців дослідники знаходили рекламу електрошокерів дистанційного активування, що прикріплюються до тіл, і навіть електрошокових рукавичок.
“Будь-яка шкода, яку може завдати поліція, не має перевищувати шкоди, якій вона хоче запобігти. Коли людина лише пасивно чинить опір, але не діє жорстоко, застосування сили, яка, ймовірно, може завдати більш ніж незначну шкоду, буде непропорційним заходом. Навіть коли поліція стикається з особами, що чинять насильство, наражати на ризик життя таких осіб припустимо лише в разі, якщо на кону життя іншої особи”, – кажуть експерти.
Раніше правозахисники вже висловлювалися щодо застосування сльозогінного газу, який, за їхніми спостереженнями, також використовують для зловживань правоохоронці в щонайменше 31 країні. Засіб є частиною арсеналу багатьох силових структур, однак через обмежену кількість опублікованих досліджень щодо його впливу досі не зрозуміло, як газ позначається на здоров’ї тих чи інших людей.
Наслідки побиття кийками 17-річного протестувальника з Гонконгу на ім’я Джозеф. Фото: Anthony Wallace / ContributorУ 2022 році група експертів має подати ООН свої пропозиції щодо врегулювання торгівлі засобами, які використовують для тортур чи виконання смертної кари. За словами Кроулі, момент розроблення цих стандартів є рідкісною можливістю врегулювати сферу, яка десятиліттями була поза контролем.
“Ми закликаємо всі держави підтримати створення глобального, юридично обов’язкового документа, який забороняє за жорстоке своєю суттю обладнання і зброю, встановлює суворий контроль за торгівлею стандартним обладнанням правоохоронних органів, щоб гарантувати, що воно ніколи не опиниться в тих, хто використовуватиме його для тортур або іншого жорстокого поводження. Щоб справді змінити ситуацію, таке регулювання повинно охоплювати, зокрема, такий вид зброї, як кийки, якими найчастіше зловживають співробітники правоохоронних органів у всьому світі”, – пояснює він.
Цього року в Україні МВС намагалося розширити перелік підстав застосування електрошокерів поліцейськими та просило парламент дозволити бити затриманих за адміністративне правопорушення. З позицією міністерства не погоджувалися правозахисники, яких також обурювало те, що відомство не обговорило свої плани з громадськістю.
Верховна Рада відмовилася підтримати відповідний законопроєкт, а новий очільник МВС Денис Монастирський нещодавно повідомив, що скасував тендер на закупівлю більш ніж тисячі електрошокерів і близько 42 тисяч картриджів до них. Замість них мають купити 6 тисяч натільних камер.
Міністерство також має намір підвищити довіру до органів правопорядку серед громадян, більшість із яких не вважають роботу поліції ефективною та думають, що від насильства там не застрахований ніхто.
