Мінкульт удосконалить порядок добору книжок у бібліотеки
Міністерство культури та інформаційної політики спільно з урядовою уповноваженою з питань гендерної політики Катериною Левченко створює міжвідомчу робочу групу для вдосконалення порядку добору книжок, що поповнять бібліотечні фонди.
Про це повідомили у відомстві.
Добір книжкової продукції для поповнення фондів, як пояснили в міністерстві, до цього здійснювали лише експертні ради, а тому відомство отримувало на затвердження вже фінальний перелік та не мало важелів впливу на його формування.
“Як показала практика, іноді до закупівель рекомендуються книжки, що не враховують норми антидискримінаційного законодавства, тому правовий механізм самого відбору, самі критерії потребують перегляду. Ми розглянемо можливість запровадження механізму подвійної фільтрації відповідності поданих видань встановленим вимогам. А також розробимо чіткий перелік випадків, на підставі яких матимемо правові підстави відкликати книжкову продукцію із процедури державних закупівель. Це стосуватиметься в першу чергу науково-популярної літератури”, – зазначила заступниця міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк.
До складу робочої групи, що працюватиме над удосконаленням добору, увійдуть представники Мінкульту, Українського інституту книги, урядової уповноваженої з питань гендерної політики, експерти з протидії дискримінації, представники громадських організацій, народні депутати.
За задумом посадовців, група перегляне критерії для добору книжок, а також методику їхнього оцінювання. Її планують доповнити вимогами відповідності антидискримінаційному законодавству, однак зміни зачеплять і саму систему добору.
Робоча група перегляне також критерії формування експертних рад, розширить перелік обов’язкових фахівців та умови їхньої роботи.
“Наразі експерти працюють безкоштовно, як волонтери. Ми будемо ініціювати зміни до законодавства, аби зробити їхню роботу оплачуваною. Це дасть нам змогу вимагати певних стандартів роботи. Крім того, плануємо проводити для експертів навчання з виявлення ознак дискримінації”, – розповіла урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
Ще у 2016 році в Україні деякі підручники почали перевіряти антидискримінаційні експерти. Минулого року, наприклад, таку перевірку пройшли 200 підручників третіх і сьомих класів. Однак ідея антидискримінаційної експертизи зіткнулася з протидією деяких посадовців та діячів, зокрема деканки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Ганни Турчинової.
Вона розкритикувала пропозицію експертів вилучити стереотипні зображення та замінити слова “батько “/ “мати” на “рідні” в шкільних підручниках і і назвала такі дії “гомопропагандою”.
Також останніми роками в Україні відбулося декілька інцидентів, коли книжки з дискримінаційним змістом потрапляли до шкіл та бібліотек. Так, у 2019 році до поля зору медіа потрапив підручник “Основи сім’ї”, в якому автор серед іншого розповідав про необхідність молитися за чоловіка, аморальність аборту, шкоду контрацепції та дошлюбного сексу.
“Рівень розлучень серед пар, які мали статеві стосунки до одруження, більше як на 50% вищий, ніж серед тих, які утримувалися до одруження”, – переконував читачів автор видання Адріан Буковинський.
Ще один скандал розгорнувся вже цього року з книжкою “Щоб у 16 не було запізно” авторки Марини Ланге, в якій, наприклад, наводили сексистські та антинаукові твердження на кшталт того, що “закисання ока в семимісячної дитини стається тому, що вона не досить часто бачить маму”. Видання мало потрапити до бібліотек, однак після розголосу Мінкульт відмовився від цієї ідеї, а видавець відкликав її з процесу закупівлі.