Матеріали кримінального провадження про Іловайський котел планують розсекретити

У Офісі генерального прокурора прийняли рішення про необхідність розсекречення матеріалів кримінального провадження щодо організації та проведення бойових дій в районі міста Іловайська.

Про це у фейсбуку повідомила генпрокурорка Ірина Венедіктова. 

Знищений танк на дорозі до Іловайська, 3 вересня 2014 року. Фото: AFP

Під час слідства встигли допитати понад 900 потерпілих і свідків, вилучити, оглянути та дослідити понад 1600 бойових документів, а загальний обсяг матеріалів кримінального провадження складає понад 300 томів, з яких понад 70 мають гриф обмеженого доступу. 

“Нами прийнято рішення про необхідність розсекречення матеріалів кримінального провадження щодо організації та проведення бойових дій в районі міста Іловайська. Службою безпеки України вже скеровано відповідні клопотання про розсекречення документів до Генерального штабу ЗС України та інших органів для прийняття відповідних рішень”, – розповіла Венедіктова. 

За словами генпрокурорки, паралельно йде робота над удосконаленням офіційного вебсайту Офісу генерального прокурора, на якому мають намір створити відповідний розділ, присвячений Іловайським подіям, де кожен зможе отримати інформацію про хід та результати слідства, а також ознайомитися із фотокопіями розсекречених матеріалів. 

Фото: volynnews.com

Наразі щонайменше трьом високопоставленим російським військовим повідомили про підозру в організації Іловайського котла. Мова йде про начальника Центрального командного пункту Генерального штабу Збройних сил РФ у серпні 2014 року Михайла Мізінцева, начальника Головного штабу Сухопутних військ – першого заступника Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних сил РФ (з січня 2015 року – заступника начальника Генерального штабу ЗС РФ) Сергія Істракова та заступника міністра оборони РФ Андрія Картаполова. 

Вбивства українських військових у районі Іловайська відбулись у серпні 2014 року. Тоді під час забезпечення так званого “зеленого коридору” для виходу з оточення українських вояків, які склали зброю, по них, а також по автомобілю з символом Червоного Хреста, здійснювали інтенсивні обстріли. Це призвело до загибелі 366 українських військових, 429 – отримали поранення різного ступеня тяжкості, 300 – потрапили у полон, а 24 – зникли безвісти.

Згідно з висновками експертів та доказами, єдиним фактором, що призвів до трагічних подій, є військова агресія російської армії. 

Фотографія обкладинки: Павло Нетьосов/ukrmilitary.com