Журналісти Bihus.Info виграли суд у Турчинова
Верховний Суд після чотирьох років судової тяганини відмовив екссекретарю Ради нацбезпеки та оборони України Олександру Турчинову в задоволенні позову до проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info.
Про це 16 квітня повідомили на сайті проєкту.
Мова про позов Турчинова через сюжет програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” 2017 року про лотерейну монополію. У ньому журналісти розповіли, що за 2015–2016 рік Україна втратила понад 10 млрд гривень податків від азартних ігор. Розслідувачі виявили, що у 2015 році після введення санкцій РНБО проти двох інших операторів компанія “Українська національна лотерея” отримала монопольне становище на лотерейному ринку.
“Цікавий акцент санкціям проти конкурентів “УНЛ” додали зв’язки її співвласника з секретарем РНБО Олександром Турчиновим. Власником “УНЛ” на той час була англійська ”Старбелл інвестментс лімітед” Сергія Піндича – помічника фактичного власника лотереї Валерія Коваленка. Бізнесмен з помічником мав близькі бізнес-відносини з нардепом Сергієм Терьохіним, ексміністром фінансів Віктором Пинзеником та секретарем РНБО Олександром Турчиновим”, – повідомлялося в сюжеті.
Рішення суду першої та апеляційної інстанції підтримали вимогу Турчинова визнати інформацію про його відношення до компанії “Українська національна лотерея” неправдивою.
Проте Верховний Суд скасував їх і відмовив у задоволенні позову екссекретаря РНБО, одним з ключових аргументів була публічність Турчинова на момент виходу сюжету.
“Оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися “виставити” себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції”, – говориться в ухвалі Верховного Суду.
Також у документі зазначено, що такі діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав у порівнянні з іншими особами. Через це межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.
“Вказані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їхніх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати”, – йдеться в ухвалі суду.
Юридичну підтримку у справі здійснювали адвокати Платформи прав людини Анатолій Попов та Bihus.Info Євген Воробйов.
За інформацією останнього, суд також зробив акцент на тому, що журналісти висловлювали власні думки щодо подій, які вони досліджували. А за висловлення оціночних суджень журналістів не можна притягати до відповідальності.
В ухвалі Верховного Суду сказано, що “суди попередніх інстанцій помилково вважали, що поширена відповідачем інформація викладена у формі подачі істинних фактів, у зв`язку з чим дійшли до необґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову”.
Про те, як журналістам робити викриття, не наражаючись на позов, ZMINA писала у власному матеріалі, який можна прочитати тут.