Темі прав людини у Криму присвячено менше 20% з усіх матеріалів про півострів – дослідження

Кримська тематика залишається актуальною для українських ЗМІ. Однак висвітлення ситуації на півострові є радше ситуативним, ніж запланованим.

Про це йдеться дослідженні Інституту масової інформації. 

Головною темою згадок про Крим у сьому річницю тимчасової окупації півострова в українському інформаційному полі стали заяви політиків та посадовців, присвячені його захопленню. На другому місці – права людини, зокрема арешт фрілансера “Радіо Свобода” Владислава Єсипенка.

Повідомляється, що кількість матеріалів про Крим серед українських медіа зросла в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Так, 2020 року за п’ять днів моніторингу в лютому зафіксовано 314 новин, а в березні 2021 року за п’ять діб вийшло 469 матеріалів. 

На заяви української влади, присвячені окупації півострова, припадає трохи більш ніж 20% загальної кількості новин про Крим. 

Найбільше українські політики говорили про новий формат деокупації і реінтеграції тимчасово окупованих АР Крим та м. Севастополя, який назвали “Кримська платформа”. До неї, власне, українська влада і закликала приєднатися міжнародну спільноту.

На тему порушень прав людини на окупованому півострові припало 18% новин зі згадками про Крим. Левову частку цих новин становили повідомлення про затримання та арешт позаштатного журналіста “Радіо Свобода” Владислава Єсипенка, якого окупанти називали “українським агентом”. 

Проросійське видання “Страна” написало, що журналіст працював на СБУ, і навіть винесло це твердження російських спецслужб у заголовок. Інформацію ФСБ про “шпигунську діяльність” Єсипенка спростувала українська служба розвідки, а затримання журналіста назвала “пропагандистською акцією напередодні річниці окупації”. 

Частина новин на правозахисну тему стосувалися порушення прав корінного народу Криму – кримських татар, За інформацією “Крим.Реалії“, на півострові під підозру в причетності до терористичних організацій потрапили переважно кримські татари. Про це ІМІ писав у статті “Транспортний колапс” та “водна блокада”: що писали російські медіа про Крим”. Згідно з цим дослідженням, 10% матеріалів про Крим у російських медіа стосувались арешту членів організації “Хізб ут-Тахрір”.

В українських медіа цій організації присвячено менше новин, проте і поза їхньою увагою ця справа не пройшла. 

16% матеріалів про окупований півострів пов’язані із заявами, акціями та хроніками окупації. І більшість матеріалів у цій категорії стосується хронік окупації.

Частина цих матеріалів подавалась у ракурсі “здавання” півострова українською владою ще задовго до самої окупації. Військові експерти зазначали, що росіяни зайшли вже на ґрунт, підготовлений гуманітарною політикою української влади під впливом Росії:

“Протягом десятиліть з моменту відновлення незалежності України Росія прийняла стратегію і робила в Україні все, щоб зробити нашу державу своїм сателітом. Фактично їй це успішно вдавалося. На цьому рівні відпрацьовувалися церква, знищення мови, культури, викривлення історії. Йшла інформаційна війна: ми бачили, які були телеканали, які на них були спікери та що вони намагалися довести про дружбу з Росією.

Тобто української політики в Україні фактично не відбувалося, а почала вона відбуватися з 2014 року. Коли ми говоримо, чи можна було щось у Криму зробити, я кажу, що перший російський БТР заїхав у Крим уже на підготовлений ґрунт. Цей ґрунт підготувала ця гуманітарна складова”, – сказав каналу “Україна 24” координатор проєкту “Стоп терор” Семен Кабакаєв, пише “Сегодня”.

Ексголова СБУ Валентин Наливайченко відповідальність за “здавання” Криму покладає на президента-втікача Віктора Януковича:

“Тоді Янукович, його партія разом з компартією захопили всі керівні посади в парламенті й уряді АРК. Президент Янукович призначив керівниками СБУ, Міноборони, МВС та інших силових органів в Києві та в АРК проросійських службістів та агентуру РФ. Вони відновили співпрацю з ФСБ РФ та повернули офіцерів ФСБ в Крим”, – зазначає політик ІА Інтерфакс Україна, це передрукував і сайт “Сегодня”.

Дипломат Олександр Левченко зі свого боку зазначає, що окупація півострова сталася через “відсутність належної реакції 27–28 лютого 2014 року”, про це пише сайт “Політека”. 

“Якби діяли 27–28-го, я думаю, що ось цього розвитку подій, напевно, не було”, – каже Левченко і стверджує, що “якби в Криму все це зупинилося, то, звичайно, не було б Донбасу”. 

Адмірал ВМС України Ігор Воронченко теж вважає, що діяти варто було б рішучіше: “Ігор Воронченко пропонував узяти штурмом захоплені адміністративні будівлі в Криму та діяти рішуче”, – пише 24 канал з посиланням на “Крим.Реалії”. Цю позицію ретранслював і сайт “Гордон”: “У 2014 році треба було дати команду на штурм захопленого парламенту Криму – Воронченко“. Експерти ІМІ зауважують, що ця позиція не була належно збалансована. 

10,5% матеріалів кримської тематики припало на заяви іноземних політиків

Водним проблемам окупованого півострова присвячено 9% матеріалів. Тоді як у російських медіа цій темі в середньому приділялося 16% матеріалів на кримську тематику, про це писав ІМІ у своєму дослідженні.

Головним ньюзмейкером у темі водопостачання півострова став глава української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук. На думку Кравчука, проблеми водопостачання на півострові можуть стимулювати окупанта вчергове напасти на Україну. 

Автори дослідження доходять висновку, що рівень матеріалів серед українських ЗМІ обмежений малою кількістю правдивої інформації з Криму і небезпекою роботи на півострові українських журналістів, яких арештовують і називають шпигунами.

ІМІ провів моніторинг протягом 15–19 березня 2021 року. Аналізувалися 19 популярних онлайн-видань: obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua, liga.net, ukrinform.ua, zn.ua, censor.net.ua, bykvu.com, znay.ua, politeka.ua, suspilne.media, korrespondent. Під моніторинг потрапили всі інформаційні повідомлення, що стосувалися Криму та кримської тематики.

Нагадаємо, дослідження 22–26 квітня 2019 року Інституту масової інформації показало, що на новини про Крим серед 20 популярних українських онлайн-ЗМІ припало до 0,5% всього контенту. А сам інформаційний образ Криму в Україні формувалося переважно на основі новин від “Крим.Реалії”, соцмереж чи перепостів з російських сайтів.