Експерти ООН рекомендують Україні криміналізувати і належно розслідувати насильницькі зникнення

Україна має забезпечити належну законодавчу та інституційну базу з відповідним наглядом для недопущення та забезпечення покарання за насильницькі зникнення.

Про це експерти делегації ООН з прав людини заявили на конференції за результатами свого 10-денного візиту в Україну.

Під час візиту делегація відвідала Київ, Маріуполь, Донецьк, Луганськ, Краматорськ та Покровське. Експерти зустрілися з урядовцями, окупаційними органами влади у Донецьку та Луганську та представниками організацій громадянського суспільства. До окупованого Криму делегати не потрапили.

У висновках експерти говорять про те, що під час свого візиту почули чисельні свідчення про насильницькі зникнення на початку збройного конфлікту на Донбасі та про неофіційні місця утримання затриманих. 

“Незважаючи на те, що низку людей, які зникли на початку конфлікту, пізніше знову знайшли під вартою або мертвими, долі та місцезнаходження багатьох інших залишаються досі невідомі. Заборона (насильницьких зникнень – ред.) є абсолютною, не може бути призупинена або порушена будь-яким способом. Її має дотримуватися й де-факто влада в Донецьку та Луганську”, – зауважують в ООН.

На думку експертів, політизація гуманітарних питань суттєво вплинула на права жертв конфлікту на Донбасі, а тому з боку влади необхідні рішучі заходи для допомоги членам сімей, які шукають своїх близьких.

“Майже абсолютна безкарність щодо актів насильницького зникнення існує через відсутність політичної волі. Протягом усього візиту ми не бачили зацікавленості у розслідуванні справ, хіба що винуватця визначили як того, хто підтримує протилежну сторону конфлікту”, – зазначається у звіті.

Також в ООН закликають провести ретельне, незалежне та неупереджене розслідування всіх заяв про зникнення, а також зазначають, що “поняття насильницького зникнення, здається, не повністю усвідомлюється правоохоронними та судовими чиновниками”.

“Відсутність спеціального положення, що криміналізує насильницьке зникнення в українському законодавстві, також ускладнює розслідування та покарання цього злочину”, – підкреслили вони.

Делегація висловила занепокоєння тим, що імена тих, хто був затриманий під час конфлікту, рідко розкриваються родичам. Також експерти відзначили нинішню законодавчу пропозицію щодо ухвалення закону про зниклих безвісти осіб для врегулювання їхнього статусу, але зауважила, що “до кінця незрозуміло, чи буде законопроект розглядати ситуацію з жертвами насильницьких зникнень”.

Повний звіт за результатами візиту в Україні делегати представлять Раді з прав людини ООН у Женеві у вересні 2019 року.

Нагадаємо, що нещодавно члени Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендували Верховній Раді ухвалити в другому читанні і в цілому законопроект про правовий статус осіб, зниклих безвісти, в остаточній редакції, затвердженій комітетом.

До законопроекту подали 132 поправки, дві третини з яких було враховано. Найбільше члени комітету обговорювали поправку №117, яку подав нардеп Мустафа Найєм. У ній ішлося про введення поняття “насильницькі зникнення” до Кримінального кодексу України.

За результатами обговорення було вирішено, що в текст поправки допишуть формулювання про те, що за насильницькі зникнення відповідальні посадові особи органів влади, які де-факто контролюють окуповані території України.  

Ще у 2015 році Україна надала згоду на обов’язковість Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. 

У 2017 році в рамках Універсального періодичного огляду Україна отримала рекомендацію повністю імплементувати Конвенцію про захист усіх осіб від насильницьких зникнень у національне законодавство. Ця рекомендація виконана не була.