Росія винна в низці порушень прав людини після окупації Південної Осетії та Абхазії – рішення ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини визнав, що Росія винна в низці порушень прав людини після окупації Південної Осетії та Абхазії, але не є відповідальною за ці регіони під час російсько-грузинської війни.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

Фото: Getty Images

Судді відхилили одну важливу складову скарги Грузії – щодо подій 8–12 серпня, у дні “активних насильницьких дій”. Судді з розподілом 11 голосів проти шести, вирішили, що Європейська конвенція з прав людини не дозволяє покласти на Росію відповідальність за ті події. Через це російський мін’юст уже випустив заяву, в якій назвав РФ переможницею в спорі. 

З критикою цього рішення виступили судді Ганна Юдківська, Кшиштоф Войтичек та Ладо Чантурія від України, Польщі та Грузії.  

“Заперечувати юрисдикцію воюючих держав щодо цивільного населення в районі збройних боїв в умовах міжнародного конфлікту підриває саму логіку міжнародного гуманітарного права, яке, зокрема, ставить цивільних осіб в центр процесу прийняття військових рішень та поміщає їх у складні правові відносини з воюючими державами, навіть до того, як випустили перші кулі””, – наголосили вони.

Однак цей пункт був єдиним, за яким Тбілісі отримали відмову. За наступними 15 пунктами грузинської скарги судді переважною більшістю голосів, а подекуди й одноголосно, включно з голосом російського судді, визнали Росію винною і відповідальною за порушення прав людини на окупованих нею територіях Грузії.

Протягом трьох місяців, до 10 жовтня 2008 року, Росія була відповідальною також за так звані буферні зони за межами Абхазії та Південної Осетії, де зберігалася її військова присутність. Від 10 жовтня ця відповідальність повернулася до Грузії, але ті території, які лишаються непідконтрольними Тбілісі, досі перебувають під фактичним контролем РФ, вважає ЄСПЛ. Рішення Кремля про “визнання незалежності” Абхазії та Південної Осетії не змінило цього факту.

Росія визнана винною у встановленні на окупованих територіях незаконної “адміністративної практики”, під час якої порушувала право на життя без жодних розслідувань цих фактів, заборону на тортури або нелюдське та принизливе поводження, право на повагу до приватного життя, право на захист власності, вчиняла позасудові арешти, обмежувала свободу пересування, право на освіту тощо.

ЄСПЛ не ухвалив жодних рішень про компенсації винної сторони, відклавши рішення щодо цієї скарги: стосовно неї буде ухвалене окреме рішення.