ОАСК наказав прибрати зі списку люстрованих силовика часів Януковича

Окружний адмінсуд Києва зобов’язав МВС звернутися до Міністерства юстиції, щоб вилучити з реєстру люстрованих осіб інформацію про Миколу Чинчина – керівника Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ часів Євромайдану.

Відповідне рішення судді ухвалили 4 січня. 

Микола Чинчин коментує побиття Тетяни Чорновол у 2013 році 

Микола Чинчин у 2010-х роках працював у донецькій, київській, а згодом у Генеральній прокуратурі. У серпні 2013 року він очолив Головне слідче управління та пропрацював в органах до лютого 2014 року, поки його не звільнили в межах люстрації. Під час Революції гідності Чинчин відзначився своїми заявами щодо розслідування резонансних справ, зокрема побиття журналістки та активістки Тетяни Чорновол, а також євромайданівця Дмитра Булатова. Він, зокрема, говорив про те, що до нападу до Чорновол може бути причетна опозиція.

Минулого року, як повідомляє “Українська правда”, Чинчин намагався знову потрапити до лав МВС, однак йому відмовили через перебування в списку люстрованих посадовців, а тому він подав до суду.

У своєму рішенні судді ОАСК посилалися, зокрема, на рішення Європейського суду з прав людини, який визнав порушення під час української люстрації, зокрема, права на повагу до приватного і сімейного життя і , а також права на справедливий суд і . Судді наголосили, що органи влади не навели доказів того, що на посаді Чинчин сприяв узурпації влади з боку Віктора Януковича, підривав основи нацбезпеки чи порушував права людини.

Окрім вилучення зі списку люстрованих та скасування наказу МВС про відмову в прийманні на роботу, суд також зобов’язав Міністерство внутрішніх справ компенсувати Чинчину 1,7 тисячі гривень судового збору.

Нагадаємо, що так званий закон про люстрацію передбачав звільнення посадовців, які допомагали колишньому президентові Віктору Януковичу узурпувати владу, були причетними до переслідувань активістів під час протестів на Майдані, а також співпрацювали з іноземними спецслужбами для підриву територіальної цілісності України. Згідно з документом, з посад держслужбовців усували й тих, хто в минулому обіймав пости в КПРС і КДБ.

Ще під час ухвалення закону правозахисники критикували деякі його пункти, що, на їхню думку, порушували право людини на захист приватного життя. Також вони казали про те, що люди, які підпали під люстрацію, мали можливість оскарження рішення про усунення в судовому порядку з дотриманням права на справедливий суд.

За півтора року після початку люстрації в Україні встигли звільнити майже тисячу посадовців, або 1/5 їхньої загальної кількості.   

Після рішення ЄСПЛ очільником прокуратури Києва став раніше люстрований Олег Кіпер.