Іранські державні медіа також повідомляють про масові арешти нібито "організаторів заворушень" у різних регіонах країни, зокрема в Тегерані, Машхаді та провінції Гілян.
За понад два тижні протестів у різних регіонах країни загинули щонайменше 2 435 людей.
МЗС України засудило репресії іранської влади проти власних громадян, а також різке зростання кількості загиблих і поранених серед учасників протестів, адже такі дії грубо порушують основоположні права і свободи людини.
Відомо про 544 загиблих, з яких 48 – представники силових структур, а 496 – учасники протестів.
Попри офіційні заяви влади, у мережі з’являються відео з багатотисячними протестами, зокрема в північних районах Тегерана. Учасники акцій скандують гасла проти верховного лідера країни. Водночас наближені до Корпусу вартових ісламської революції агентства повідомляють про затримання сотень людей, яких називають "терористичними групами", та демонструють кадри із застосуванням зброї з боку окремих протестувальників.
Після масових соціальних протестів 2018 року, які були жорстоко придушені, влада утримувала у в’язницях опонентів, релігійних лідерів і журналістів, нерідко висилала їх з країни, позбавляючи громадянства та майна.
8 січня акції протесту та страйки набули ще більшого масштабу, ніж у попередні дні. Увечері того ж дня, близько 22:00 за місцевим часом, по всій країні було зафіксовано повне відключення інтернету.
Масові виступи розпочалися 28 грудня на Великому базарі в Тегерані після обвалу національної валюти до рекордно низького рівня, що загострило кризу вартості життя в умовах санкцій.
Утім відео з акцій протесту продовжували з’являтися в мережі – демонстрації тривають уже другий тиждень.
Лише за 11 днів протестів у понад 100 містах, включно з Тегераном, загинули щонайменше 38 людей, а понад 2 000 – затримали, за даними правозахисних організацій, що перебувають за межами Ірану.
Європейські інституції все частіше застерігають, що без рішучої реакції влади свобода слова в країні може опинитися під серйозною загрозою.
Організатори акцій заявляли, що молодь вийшла на вулиці не лише через блокування соцмереж, а й через корупцію та відсутність економічних перспектив.
Уряд Непалу заборонив користування 26 глобальними соціальними мережами та месенджерами, серед яких фейсбук, інстаграм, вотсап, вічат, ютуб та лінкедін.
Як стверджують правозахисні групи, влада Ірану часто покладається на зізнання, отримані під тортурами, щоб засудити протестувальників.
У Києві масові акції зобов’язали погоджувати з Генштабом ЗСУ, відповідне доручення Ткаченко видав на виконання розпорядження Свириденко. Щодо Київщини, то там у 2022 році ухвалили спеціальний порядок проведення масових заходів в умовах правового режиму воєнного стану
Чи означає обмеження права на мирні зібрання під час війни їхню повну заборону? Де межа між реалізацією права на протест і безпекою самих протестувальників? Хто і як може обмежувати проведення акцій протесту і чи можуть когось покарати за участь у мирних протестах під час воєнного стану? І чи варто, виходячи на мирний протест щодо суспільно важливої проблеми, зважати на те, що його використає російська пропаганда?
На мирні акції протесту проти підписання закону вийшли люди в низці міст. Зокрема, у Києві, Львові, Одесі, Дніпрі, Луцьку, Полтаві та Тернополі. Учасники акцій звертались до президента, аби він ветував закон.
Активісти вважають, що сьогодні відбулась спроба з боку парламенту зруйнувати ту антикорупційну структуру, яка існує майже десять років і стала результатом Революції Гідності.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.