У Києві презентували книгу про рік життя окупованого Криму
У Києві відбулася презентація видання “Півострів страху: хроніка окупації і порушення прав людини в Криму”, що розповідає про анексію та порушення прав людини на тимчасово окуповані території протягом року.
Книга містить інформацію, зібрану українськими правозахисниками – аналіз порушень міжнародного права у зв’язку з окупацією Криму та Севастополя російськими військами, оцінки цих подій міжнародними органами, документальні дані про порушення прав людини (насильницькі викрадення, тортури, вбивства, політичні переслідування) на тимчасово окупованій території Криму з лютого 2014 по березень 2015 року.
Автори видання на презентації зазначили, що книга спростовує меседжі російської пропаганди про анексію півострова мирним шляхом. Голова Центру громадянської просвіти “Альменда” Ольга Скрипник говорить, що де-факто Росія захопила частину української території шляхом військової інтервенції.
“Ще до 16 березня основні військові та адміністративні об’єкти АР Крим та Севастополя були захоплені “зеленими чоловічками”, більшість з яких – російські військові. Про який “добровільний референдум” може йти мова в умовах окупації? РФ намагається замовчувати і факти опору кримчан. Тому українські та антивоєнні мітинги жорстоко розганяли, активістів викрадали та піддавали тортурам, а незалежних журналістів переслідували. Після цього встановився режим, спрямований на повне згортання фундаментальних прав і свобод“, – вважає Ольга Скрипник.
За словами голови правління Центру інформації про права людини Тетяни Печончик, про безкровне захоплення Криму не йдеться, адже щонайменше троє людей загинули від дій російських військ і так званої “кримської самооборони”: кримський татарин Решат Аметов та українські військовослужбовці – Сергій Кокурін і Станіслав Карачевський. Тетяна Печончик зазначає, що окупація супроводжувалася викраденнями та катуваннями тих, хто виступав проти окупації або фіксував порушення з боку російських військ чи місцевих парамілітарних груп.
“В першу чергу йдеться про насильницькі зникнення проукраїнських активістів (Андрій Щекун, Анатолій Ковальський, Олександра Рязанцева, Катерина Бутко, Олексій Гриценко, Наталія Лук’яненко, Сергій Супрун) та кримських татар (Решат Аметов), а також журналістів, фотографів (Олена Максименко, Олесь Кромпляс), кінооператорів групи “Вавилон-13” (Ярослав Пілунський та Юрій Грузинов; останній – громадянин РФ)“, – розповідає Тетяна Печончик.
За її словами, були і “випадкові жертви”: наприклад, Юрія Шевченка, що раніше не цікавився політикою і не займався громадською діяльністю, на вокзалі в Сімферополі прийняли за активіста “якоїсь радикальної організації”, затримали, а потім катували і прострелили ноги.
Голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук говорить, що влада у Криму застосовує усі можливі інструменти придушення незалежного громадського суспільства, при цьому на півострові не існує жодних правових механізмів захисту від політичних переслідувань.
“Люди, які здійснюють неконтрольовану владою публічну діяльність чи мають альтернативну від провладної точку зору, поставлені перед вибором – або виїжджати з Криму, або припиняти будь-яку громадську активність та мовчати“, – зауважує Олександра Матвійчук.
“На 33-й сторінці збірки ви можете побачити приклад листівки, яка розклеюється в житлових будинках. У ній йдеться: “Хоча на нашій землі встановився мир, однак ще залишилися покидьки, які хочуть хаосу, безладу та війни. Вони живуть серед нас, ходять з нами в ті ж самі магазини, їздять з нами в одному транспорті. Можливо, ви знаєте людей, які були проти повернення Криму до складу Російської Федерації або брали участь у регіональному Майдані. Про такі особистості слід негайно повідомити в ФСБ за адресою:…” Ця листівка -яскрава ілюстрація атмосфери, яка зараз панує на півострові”, – підсумовує правозахисниця.
Юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова додає, що Крим став так званою “сірою правовою зоною”, де застосовуються російське і “кримське” законодавство, що не є сприятливим для захисту прав людини, а також українське законодавство, яке істотно регулює життя громадян України в Криму.
“Примусова та непрозора система отримання громадянства РФ, кримінальні переслідування активістів та примусова депортація незгодних, фактично повна відсутність незалежного суду на півострові, щоденні загрози та незахищеність права власності – все це стало “узаконеною” реальністю кримчан в окупації“, – стверджує Дар’я Свиридова.
Книга розрахована на представників правозахисних організацій, дипломатичних місій, державних органів влади та є важливим адвокаційним матеріалом, оскільки містить добірку основних рішень міжнародних органів з оцінками подій у Криму, а також базових юридичних актів, що були ухвалені Україною, Росією та самопроголошеною кримською владою. Експерт Регіонального центру з прав людини Сергій Заєць зазначає, що така добірка буде корисною для міжнародних і українських правників та інституцій у роботі з “кримським питанням”.
До слова, видання вже презентували 22 квітня у Страсбурзі під час side-event української делегації в ПАРЄ “Анексія Криму: рік потому”. Тетяна Печончик зауважила: “Книжку розмели ще до початку заходу, жодного примірника не залишилося. Представники посольств просять ще”.
Центр інформації про права людини має намір надіслати цю книжку всім посольствам України. Її можна завантажити російською та англійською мовами.