Зупинення деяких норм Закону “Про медіа” загрожує медіареформі та євроінтеграції України – заява медійників та експертів

Дата: 03 Травня 2023
A+ A- Підписатися

Зупинення деяких норм Закону “Про медіа” загрожує впровадженню реформи медійної сфери та, відповідно, євроінтеграції України.

Про це йдеться в заяві низки медійних громадських організацій та медіагруп, оприлюдненій 3 травня на сайті Центру демократії та верховенства права.

Джерело: Нацрада з питань телебачення і радіомовлення

31 березня набрав чинності Закон “Про медіа”, який уже отримав високу оцінку у висновку офіційної експертизи Ради Європи, йдеться в документі. Проте сам факт ухвалення законодавства “не є гарантією його якісного виконання”.

“Воно напряму залежить від виділених на це ресурсів, наявності фахового персоналу та своєчасно ухвалених рішень. Констатуємо, що не встиг ще закон набрати чинності, як деякі його норми вже були зупинені на 2023 рік – рік, коли має бути вчинено найбільше дій на його виконання – розробку і ухвалення підзаконних актів, створення електронного кабінету тощо”, наголосили підписанти.

Вони нагадали, що Законом “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” серед іншого було зупинено на 2023 рік норми статей 78, 84, 89 Закону “Про медіа”.

Всі вони гарантують фінансове забезпечення діяльності державного регулятора медіа:

  • оплату праці членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення;
  • оплату праці працівників апарату Нацради;
  • гарантований законом рівень загального фінансування регулятора;
  • важливе додаткове джерело фінансового забезпечення регулятора не менш ніж 4% плати за користування радіочастотним спектром України поточного року.

На переконання підписантів, зупинення норм не лише поставило під загрозу якісний запуск закону, але й створило юридичну колізію, коли механізм нарахування оплати членам Нацради просто зник.

До того ж підписанти вважають, що зміни, внесені Кабміном до постанови №304 від 20 квітня 2016 року, яка визначає посадові оклади й умови оплати праці членів регулятора на рівні 21 тисячі гривень для члена і 25 тисяч для голови Нацради, не відповідають “ані рівню відповідальності, ані принципам незалежності регулятора”.

“Адже всі норми, що стосуються фінансової незалежності регулятора, зупинено, а все фінансування, зокрема заробітні плати членів Нацради та працівників апарату, регулює в ручному режимі виконавча гілка влади”, – йдеться в заяві.

Представники сфери медіа зазначили, що така ситуація прямо суперечить вимозі статті 30 директиви, що визначає обов’язок держав забезпечити юридичну відокремленість регуляторів від уряду й функціональну незалежність від їхніх урядів. На їхнє переконання, тимчасово зменшене фінансування медійного регулятора має бути визначене на рівні закону, а не шляхом його підпорядкування уряду.

Підписанти закликали провести аналіз пріоритетних видатків для належного запуску Закону “Про медіа” із залученням представників ЄС та вжити заходів для погодження законодавства та практики його застосування в частині забезпечення незалежності медійного регулятора з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.

Заява є відкритою для підписання. Звертатися на електронну адресу y.stadnik@cedem.org.ua.

Станом на 3 травня її вже підписали:

  • Центр демократії та верховенства права;
  • Інститут масової інформації;
  • Лабораторія цифрової безпеки;
  • Український інститут медіа та комунікації;
  • Фундація “Суспільність”;
  • Платформа прав людини;
  • “Інтерньюз-Україна”;
  • Національна асоціація медіа;
  • “Детектор медіа”;
  • Суспільне;
  • 1+1 media;
  • Starlight Media.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський підписав Закон “Про медіа”, ухвалення якого Єврокомісія визначила одним із критеріїв для оцінки руху України в ЄС, 29 грудня 2022 року.

Цей документ внесли до парламенту ще 2020 року. Через два роки, у серпні 2022-го, його ухвалили в першому читанні й підтримали в другому читанні 13 грудня.

Законопроєкт має забезпечити конкурентний медіаринок із правилами для всіх, незалежним регулятором та відповідати аудіовізуальній директиві ЄС.

Показово, що документ, зокрема, регулюватиме онлайн-медіа, які за чинного законодавства не мали окремого статусу. Так, у законопроєкті з’явилося визначення, що онлайн-медіа вважатимуться ЗМІ, які регулярно поширюють інформацію за допомогою інтернету на власному вебсайті. Але це не стосуватиметься медіа, які зараховано до аудіовізуальних.

Міжнародна організація “Репортери без кордонів” (RSF) підтримала ухвалення нового Закону “Про медіа”, оскільки загалом це створює сприятливі умови для медіа попри війну з Росією.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter