Зниклі безвісти вмістилися б у 120 потягів “Інтерсіті” з повною посадкою: Архів Війни розробив цифрову платформу Missing People для пошуку українців

Про це під час дискусії “Технології пошуку зниклих безвісти: практичні рішення та інструменти” на Docudays розповіла керівниця відділу досліджень Архіву Війни Елеонора Белей, передає ZMINA.

Фото: ZMINA

Експертка повідомила, що команда Архіву Війни розробила цифровий інструмент Missing People для пошуку безвісти зниклих осіб.

“Якщо ми говоримо про 90 тисяч, то це довоєнне населення міста Умань або міста Конотоп. Це також 120 потягів “Інтерсіті” з повною посадкою. Але ми не можемо допустити того, щоб 90 чи 120 тисяч стали статистикою. Саме тому Архів Війни не зміг залишатись осторонь цієї проблеми“, – зазначила експертка.

За її словами, у соцмережах росіяни масово публікують фото та відео українських військовополонених і цивільних бранців, хизуючись ними, як трофеями.

“З одного боку, ми живемо в найбільш задокументованій війні, а з іншого – наш конфлікт розвивається в ногу з технологіями. І, маючи ці технології, ми можемо їх застосувати для того, щоб долати виклики сьогодення“, – пояснює вона.  

Як зазначила Белей, система аналізує дані з більш ніж 8 тисяч відкритих і закритих каналів та груп, зокрема українських і російських ресурсів, а також шукає інформацію серед сотень мільйонів публікацій. Зокрема, у телеграмі, вконтакті, ютубі, рутубі, а також на деяких каналах у тіктоку.

“Пошук щодо особи, зниклої безвісти, здійснюється серед 159 мільйонів публікацій. Станом на зараз у реєстрі міститься 120 тисяч записів про осіб з бази даних правозахисних організацій та державних реєстрів. Також ми працюємо з партнерами, які нам передають інформацію про осіб, які не потрапили до жодного з офіційних реєстрів“, – наголосила керівниця відділу досліджень Архіву Війни.

Інструмент Missing People об’єднує дані державних реєстрів і баз правозахисних організацій, дозволяє шукати інформацію за різними параметрами (ПІБ, дата народження людини, геолокація, назва населеного пункту. – Ред.), автоматично знаходить дублікати та допомагає формувати повну картину щодо окремо взятої особи. Белей підкреслила, що під час пошуку можна використовувати будь-яку мову, зокрема українську, російську та англійську.

“У результаті ми отримуємо структуровану картку особи з базовими даними, історією змін, підтвердженою інформацією з відкритих джерел, доказовими посиланнями, контрольованим процесом оброблення постів. Цей інструмент дозволяє систематизувати пошук, мінімізувати дублікати та будувати прозору доказову базу щодо кожної людини“, – розповіла Белей.

Белей наголосила, що ефективність технології залежить від співпраці держорганів, правозахисників та громадського сектору. Зараз вони мають окремі бази даних та реєстри зниклих безвісти. Тому головне завдання Архіву Війни – об’єднати цю інформацію в єдину систему, щоб спростити пошук людей і не випустити нікого з поля зору.

“Технологія – це не панацея. Жоден інструмент, алгоритм чи база даних не замінять людей, які з цим працюють, і системну співпрацю між усіма, хто займається пошуком. Ефективність цієї роботи вимірюється не обсягом інформації, а кількістю встановлених доль“, – зазначила вона.

Через чутливість інформації система Missing People має суворий рівень захисту, тому доступ є лише в представників державних органів влади (Коордштаб, Нацполіція та Генпрокуратура. – Ред.) та верифікованих працівників громадських організацій. Водночас експертка зауважила, що передання даних відбувається через контрольовані процедури. Родини, які співпрацюють із профільними громадськими організаціями, можуть звертатися до правозахисників, щоб отримати доступ до бази або витяг з потрібною інформацією.

“Наші партнери – це місточок між базою даних Missing People і родичами зниклих безвісти. Ми сподіваємось, що перелік організацій та інститутів буде розширюватися“, – додала Белей.

Команда називає інструмент “живою системою”, яку постійно вдосконалюють. Автори збирають відгуки користувачів, адаптують платформу до реальних потреб людей, які займаються пошуком та готові оновлювати алгоритми й додавати нові функції.

“Тому ми дуже відкриті до співпраці й до будь-яких покращень і вдосконалень інструменту Missing People. І, власне, дуже важливо, щоб ця вся інформація, яка агрегована і яку зручно шукати, була використана“, – зауважила Белей.

За словами представниці проєкту, головна мета реєстру не лише акумулювати терабайти інформації, а й зберегти ці дані для майбутніх поколінь, щоб вони мали доступ до правдивої інформації про події, які сьогодні переживають українці.

Нагадаємо, що Архів Війни – це найбільший цифровий архів російсько-української війни, створений після початку повномасштабного вторгнення. Його заснували Docudays UA та Infoscope у березні 2022 року як платформу для збору, збереження та систематизації цифрових доказів війни. Ініціатори проєкту наголошують, що головна мета архіву – не допустити втрати свідчень про воєнні злочини, злочини проти людяності та повсякденний досвід українців під час війни.

Архів Війни збирає величезний масив даних: фотографії, відео, аудіозаписи, свідчення очевидців, інтерв’ю, матеріали з відкритих джерел, публікації із соціальних мереж, документи, OSINT-розслідування та інформацію про руйнування, окупацію й бойові дії. Команда проєкту підкреслює, що архівує не лише безпосередні докази злочинів, а й історії цивільного життя, евакуації, волонтерства, опору та виживання українців у війні.

Станом на 2025–2026 роки проєкт повідомляє про десятки мільйонів збережених файлів. У базі архіву – близько 37 мільйонів завантажених медіафайлів, понад 53 мільйони файлів з відкритих джерел, тисячі інтерв’ю зі свідками та десятки тисяч зафіксованих подій і потенційних воєнних злочинів. Окремо архів автоматично зберігає інформацію з тисяч онлайн-каналів і джерел, щоб не допустити втрати контенту через видалення, блокування або кібератаки.

Матеріали проходять верифікацію, перевірку метаданих, каталогізацію та класифікацію відповідно до типів злочинів, визначених Римським статутом. Дані перекладають англійською мовою, щоб ними могли користуватися міжнародні слідчі, журналісти, правозахисники та судові інституції.

Повний доступ до архіву мають лише авторизовані користувачі – слідчі, дослідники, журналісти, правозахисники та документалісти. Це пов’язано з великою кількістю чутливих матеріалів: свідченнями потерпілих, сценами насильства, даними про загиблих та потенційними доказами для міжнародних судів. Проєкт окремо наголошує на кібербезпеці та резервному копіюванні, щоб забезпечити довготривале збереження доказової бази.

Архів Війни співпрацює з українськими та міжнародними організаціями, журналістами, митцями, істориками й правозахисниками. На основі матеріалів архіву створюють документальні фільми, виставки, мистецькі лабораторії та дослідницькі проєкти.

Команда проєкту називає Архів Війни інструментом майбутнього правосуддя та цифрової пам’яті про війну. 

Фото обкладинки: Стас Карташов