Силовики не повинні виконувати злочинні накази – експертні коментарі

Дата: 30 Листопада 2013
A+ A- Підписатися

Міжнародні експерти дали оперативну оцінку тим подіям, які трапилися вранці 30 листопада на «Євромайдані». Нагадаємо, працівники «Беркуту» о 4-ій годині ранку кийками жорстоко розігнали мирних протестувальників, які вийшли на мирний мітинг проти непідписання президентом України Віктором Януковичем Угоди про Асоціацію з ЄС. 

Андрій Юров – керівник Постійної комісії з прав людини за кордоном, член Ради з прав людини при Президентові Російської Федерації. 

«Головний месидж того, що відбувається в Україні, – сталась дуже важлива подія, пов’язана з порушенням, у першу чергу, саме фундаментальних принципів функціонування сучасної правової держави і дотримання прав людини. Мирні мітинги – неважливо: санкціоновані вони чи ні, але які мають абсолютно мирний характер – розганяють силовим методом, що призвело до великої кількості постраждалих і жертв. У цьому випадку, звісно, повинна бути негайна реакція міжнародної спільноти. Сам уряд повинен провести негайне службове розслідування тих подій і, природно, всі винні мають бути покарані». 

ЦІПЛ: Хіба не від уряду йшла вказівка – розігнати? 

«Тим більше необхідно провести розслідування, хто віддавав злочинний наказ. Є дуже жорсткі стандарти дотримання фундаментальних прав. Це стосується не тільки країн Європейського Союзу, а й усіх країн Ради Європи, членом якої є Україна. Є дуже жорсткі стандарти, які кажуть: якщо наказ носить злочинний характер і такий, що порушує фундаментальні права людини, правоохоронець не тільки не повинен його виконувати, він не має права його виконувати. 

Тобто стандарти прав людини є вищими за наказ власного керівництва. 

Неприпустиме будь-яке застосування сили з боку поліції щодо беззбройних людей, людей, які не несуть ніякої загрози. Наголошую: неважливо – санкціонований мітинг або несанкціонований. До слова, такий термін взагалі не повинен використовуватися. Найважливіший термін з міжнародної точки зору – чи зібрання є мирним або воно таким не є, які б там гасла там не звучали. Тож  якщо зібрання є мирними, і на ньому немає закликів до насильства, погрому тощо, то жодних причин і підстав для його розгону не повинно бути. Тим більше із застосуванням сили. 

Виконуючи свій обов’язок згідно із усіма міжнародними стандартами, поліцейські повинні відмовлятися виконувати злочинні накази. Того, що трапилося в ніч на 30 листопада, не повинно бути ні в Україні, ні в Німеччині, ні в Білорусії, ні в Росії…». 

Олег Гулаг, голова Білоруського Гельсінського Комітету 

«Те, що ми бачимо в Україні… якось дуже запахло рідним, білоруським… І тепер дуже важливо детально вивчити, що сталося, задокументувати ці факти із побиттям постраждалих, дати правову оцінку подіям для того, щоб все-таки спробувати зупинити силовий розвиток подій. Очевидно, що відбулося абсолютно неадекватне силове втручання стосовно мирних людей. Тому дуже важливо називати речі своїми іменами й надавати чітку юридичну та правозахисну оцінку». 

ЦІПЛ: Чи можливе повторення сценаріїв «Білорусь 2010», «Болотна площа в Росії»? 

«Дуже не хочеться, щоб подібне сталося в Україні. Але, як ми бачимо, цей приклад «заразний». Абсолютно виключити такий варіант розвитку подій поки мені здається неможливим. Тож потрібно зробити все для того, щоб це було неможливим. І зараз громадянському суспільству необхідно  чітко сформулювати, що сталося, описати події, наслідки, дії влади, дати цьому професійну правову оцінку. А також використовувати ті механізми захисту, які є в Україні, і почути міжнародну реакцію на події – для того, щоб «відбити бажання» проводити такі дії знову». 

Дмитро Макаров, співголова Координаційної Ради Молодіжного Правозахисного Руху (МПР) 

«Є підстави припускати, що застосування сили було непропорційним і не було необхідним. Як наслідок –  право на мирні зібрання в цій ситуації було порушено. Особливу тривогу викликає те, що досі від офіційної влади немає доступної інформації ні про затриманих, ні про кількість постраждалих, ні про те, яка потрібна допомога людям, які в результаті силового розгону отримали різні травми. 

У випадку з «Євромайданом» – дії влади були абсолютно неприпустимі. На жаль, на Майдані у той момент практично не було міжнародних правозахисних спостерігачів. 

Є конкретні ситуації, коли застосування сили виправдано, але завжди воно має бути чітко пропорційним ступеню загрози. Влада повинна прагнути всіляко це мінімізувати. Тож , якщо людей при розгоні побили кийками, то, будьте ласкаві, надайте їм медичну допомогу. 

Не важливо – за наявності провокації чи їх відсутності – є певні дії, які влада повинна вчиняти. У мене ж складається таке враження, що влада цього абсолютно не робить». 

До уваги журналістів! 

Додаткові коментарі та контакти експертів можна тримати через Центр інформації про права людини (ЦІПЛ) – Тетяну Печончик (+38 067 445 95 43) та Ірину Виртосу, Координатора Журналістської мережі з прав людини (тел. +38 097 769 000 7). 

Центр інформації про права людини 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: