Журналістка Варфоломєєва дала поради про те, як вижити в полоні

Дата: 17 Березня 2016
A+ A- Підписатися

Журналістка Марія Варфоломєєва, яка більше року провела в полоні незаконних збройних формувань на Донбасі, розробила поради щодо того, як поводити себе у полоні. 

1. На окупованих територіях до українських журналістів існує упередження. Якщо українського журналіста виявлять там, то він відправиться “на підвал”. Тому, щоб не потрапити у полон, український журналіст на тій території має поводитися якомога непомітніше, і повинен зовнішньо не відрізнятися  від “дозволених” журналістів або бути схожим на тамтешніх активістів. 

2. Коли я отримала завдання від колеги зняти певний будинок в Луганську, то я не усвідомила чітко, що це таке. Виявилося, що це один з будинків, де перебувають керівні органи військових. Вони побачили, що я їх фотографую не ховаючись і заарештували мене. Журналісту неодмінно треба з’ясовувати, який об’єкт він збирається знімати. Якщо знімати його небезпечно, то робити це не відкрито, а приховано.

3. У мене в телефоні було фото з символікою Правого сектора. З точки зору представників так званої “ЛНР”, це компромат. У журналіста в телефоні не повинно бути нічого такого, що б викликало підозру будь-якої зі сторін конфлікту.

4. Я сиділа в камері з людьми з кримінальним минулим, а також потім з ополченкою, громадянкою Росії, яка щиро вірила у “російську весну”. Я намагалася уникати конфліктів і спілкуватися на нейтральні теми. Наприклад, з росіянкою ми домовилися не розмовляти про політику, а про щось інше, що було цікаве нам обом. Отож, журналістам, які мають нещастя бути в полоні, зі своїми співкамерниками не варто сперечатися про політику, а слід шукати теми для розмов, які об’єднують, а не викликають конфліктів.

5. Був довгий період, коли я сиділа в одиночній камері. Я прокидалася з думкою про звільнення. Якщо твій мозок в такій ситуації нічим не зайнятий, то можна сказитися. Я вимагала дати мені книжки. Я читала літературу, вдосконалювала іноземні мови, читала Біблію. Також будувала плани свого життя, думала про те, що робитиму після звільнення. Це дуже допомагало підтримувати нормальний психологічний стан. Тож порадила б журналістам, які потрапили в полон і сидять в одиночці, зайнятися інтелектуальною роботою – читанням, вивченням іноземних мов, писанням тощо. Це допоможе підтримати нормальний психологічний стан.

6. Був момент, коли до мене слідчі застосовували силу, поводилися грубо. Я демонструвала, що я не фанатичка, яка мріє знищити Донбас. В кінцевому підсумку в них змінилося ставлення. Хоча велику роль в тому, що мене не били по-серйозному, зіграло те, що я худенька дівчина. Тим не менше, в полоні варто демонструвати доброзичливість, показувати, що ви не фанатик і не заводити дискусії на політичні теми.

7. Моїм друзям вдалося поширити інформацію в Україні про те, що я в полоні, про це писала преса. Різні громадські організації боролися за моє визволення. Шум в пресі має двоякий ефект. З одного боку, він привертає увагу до в’язня. З іншого боку, так би мовити, ціна цього в’язня зростає і при обміні полонених за нього вимагають надто багато. Вважаю, що полонений повинен знайти можливості передати інформацію про себе.  Але в той же час при висвітленні в ЗМІ треба дотримуватися балансу, бо надмірна увага призводить до того, що в’язня важче звільнити.

Нагадаємо, 9 січня 2015 року Марію Варфоломеєву затримали озброєні бойовики під час фотографування житлових будинків на одній з вулиць Луганська. Її звільнили лише в березні цього року. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: