Німецьке суспільство не підтримує кримських санкцій проти Росії, бо вважає окупацію історично виправданою – журналістка Die Zeit

Дата: 25 Листопада 2020
A+ A- Підписатися

Кореспондентка газети Die Zeit у Москві Аліс Бота вважає, що історична ностальгія німців за Росією впливає на політику Німеччини щодо тимчасово окупованого Криму. 

Таку думку вона висловила під час онлайн-презентації німецькомовного перекладу книги Наталі Гуменюк “Загублений острів”.  

Німецька журналістка розповіла, як три тижні тому вона написала на передовицю своєї газети статтю, що стосувалася санкцій, які ЄС запровадив у зв’язку з отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального. У ній Бота розвиває дискусію про те, чому ці санкції є виправданими й чому вони дієві. 

“В одному місці я згадала, що Росія окупувала Крим, і це спровокувало велику кількість читацьких листів до редакції. Досі, після більш ніж шести років, словосполучення “анексія Криму” серед німецької громадськості спричиняє роздратування. Деякі читачі були відверто обурені, деякі висловлювали занепокоєність формулюванням у реченні. І в 99% листів читачі пишуть про стосунки з Росією, а не про Крим”, – розмірковує Аліс Бота.

Матеріал Аліс Боти під назвою “Тільки сім?”

“Коли я спілкуюся з людьми й відповідаю на листи, то часом це складно. Мені кажуть про референдум як про волевиявлення народу на півострові. Я пояснюю, що була тоді в Криму і бачила людей в масках і зі зброєю, що навіть питання було підозріло сформульовано на цьому “референдумі”. Але мої слова ніби не доходять до людей. Часто приходить у відповідь аргументація про історичні стосунки Німеччини та Росії, а також про відповідальність за Другу світову війну перед нею. Тому санкції через Навального або Крим стають для них, з огляду на історичне минуле, непереконливими”, – додала вона. 

Вона поділилася враженням, що сприйняття окупації Криму серед німецьких читачів, які їй пишуть, нагадує ситуацію, коли деякі громадяни ФРН заперечують реальність коронавірусу.

“Немає значення, скільки аргументів було наведено. Пояснюй – не пояснюй, усе одно не переконаєш”, – прокоментувала вона.  

Водночас Аліс Бота пояснила, чому німецькі ЗМІ наразі приділяють мало уваги кримським темам: 

“Неможливо постійно привертати увагу німецьких медіа до кримських тем. Вона виникає, коли виникають кризи. З погляду закордонних ЗМІ Крим є територією, де нічого не відбувається, тому редакції не надсилають своїх кореспондентів на річницю так званого референдуму чи коли заарештували когось із кримських татар”.

Проте журналістка закликала проводити далі просвітництво, не втрачати терпіння та не вдаватися до риторики прихильників окупації Криму. 

Доктор філософії та старший експерт Українського інституту майбутнього в Києві Андреас Умлад погодився з існуванням закостенілих міфів у німецькому суспільстві, які неможливо розбити раціональними аргументами.  

“Дуже часто і сьогодні стверджують, що Крим є російським. Лише 32 роки він належав до складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки, а перед тим було Кримське ханство, яке було більшим за сам Крим, адже виходило на материкову Україну. Цей сьогоднішній дискурс немає нічого спільного з реальністю, в якій ми живемо. Україна – у складній ситуації, тому що багато учасників дискусії не хочуть бачити реальності. Вони її заперечують. Це їхня психологічна проблема, коли вони постійно стверджують, що Крим належить Росії”, – додав він. 

Наталка Гуменюк вважає, що Realpolitik Німеччини має ґрунтуватися виключно на міжнародному законодавстві:

“Емоції, український чи не український півострів, історія – на це все годі сьогодні вже сподіватися. За сім років ці дискусії не дуже виявились ефективними. Є міжнародне законодавство, яке говорить, що не можна анексувати територію іншої держави, не можна порушувати прав людини, не можна заарештовувати без причини, утримувати людей, коли в “суді” не подали доказів провини, не можна тримати в СІЗО невинних, хворих, літніх людей під час коронавірусної пандемії. На цьому має ґрунтуватися Realpolitic Німеччини”.  

Микола Мирний, журналіст видання ZMINA, для газети “День”

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: