Жінки вперше переважають у всіх професійних ролях медіа – результати Гендерного профілю 2025

У 2025 році жінки вперше отримали більшість у всіх професійних категоріях українських медіа: нині вони становлять 57% редакційних команд, тоді як чоловіки – 43%.

Такими є результати дослідження “Гендерний профіль українських медіа”, який третій рік поспіль формують Національна рада з питань телебачення і радіомовлення та громадська організація “Жінки в медіа”.

Фото: Canva

Так, у більшості професійних груп жінки традиційно переважали, але вперше вони становлять більшість в абсолютно всіх категоріях – від журналістики й комунікацій до технічних підрозділів.

Найбільше жінок працюють у сферах, повʼязаних зі створенням контенту. Серед журналістів їх 77%, серед ведучих – 75%. У комунікаційних професіях жінки становлять 58%. Також зростає їхня частка серед фрілансерів – 64%.

У технічних спеціальностях, де раніше переважали чоловіки, цього року ситуація змінилася: жінки обіймали вже 51% посад. У програмних службах жінки теж переважають – 64%.

Попри загальне зростання присутності жінок у галузі, на топових керівних позиціях їх менше за їхню частку серед усіх працівників: 55% проти 57%. Серед керівників середньої ланки жінок 60%, що трохи менше, ніж торік.

Жінки частіше проходять навчання та підвищують кваліфікацію: протягом 2025 року це зробили 15% усіх жінок у медіа проти 13% чоловіків.

Дані також показують, що в частині редакцій досі немає жодного працівника з інвалідністю, хоча закон вимагає створювати такі робочі місця. Загалом у медіа люди з інвалідністю становлять 5% працівників.

У дослідженні взяли участь 245 редакцій, які надали дані про 7184 працівників. Опитування проходило онлайн у червні – вересні 2025 року. Компанії з окупованих територій не анкетували.

Дослідники зазначають, що цього року участь в опитуванні взяли менше редакцій, ніж торік, однак кількість працівників, щодо яких отримали дані, залишилася майже такою самою. Це свідчить, що вибірка поступово стабілізується.

Як порівняти з 2024 роком, анкета стала простішою: з неї прибрали частину деталізації щодо віку і додали блок про політики редакцій щодо протидії онлайн-насильству.

Нагадаємо, що торік “Жінки в медіа” в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки уряду Японії провели дослідження “Її голос – мішень для них”. Опитування 180 українських журналісток показало, що 80% з них стикалися з виявами онлайн-насильства. Найчастіше це були образи, зневажливі ярлики на кшталт “журнашлюха” або звинувачення в “проросійськості” – особливо коли журналістка порушує теми війни, корупції чи питань захисту прав ЛГБТІК-людей.

Читайте також: Цифрове насильство та інформаційна стійкість: досвід українських журналісток та поради від кіберполіції