“Жінки в медіа” запускають опитування про вплив ШІ на безпеку журналісток

Громадська організація “Жінки в медіа” розпочала опитування про досвід українських журналісток, які стикаються з викликами та ризиками, пов’язаними з використанням штучного інтелекту (ШІ).

Про це йдеться на сайті ГО.

Фото: Depositphotos

Організація зазначила, що ШІ відкриває нові можливості, але водночас створює серйозні ризики – від онлайн-насильства та дискредитаційних кампаній до поширення фейків. За словами організації, метою опитування є підвищення обізнаності редакцій про ці загрози, розроблення практичних рекомендацій і програм підтримки, а також просування політик, спрямованих на захист журналісток і відповідальне використання ШІ.

Необхідність дослідження підтверджується випадками, які організація вже зафіксувала на Карті онлайн-атак. Зокрема:

• У липні 2025 року проти журналістки-розслідувачки Олени Мудрої поширили штучно згенероване відео з нібито її сином. У сюжеті звучали неправдиві звинувачення, що стали частиною кампанії з дискредитації.

• У серпні 2025 року у фейсбуці з’явилося відео з ознаками дипфейку, де телеведучу Аллу Мазур нібито показали в рекламі “засобу від варикозу”. Для цього використали підроблений голос, змінене обличчя та формат новин 1+1. Це приклад шахрайства та медичної дезінформації з використанням образу журналістки. Подібні дипфейки з’являлися також із Наталією Мосейчук та Марічкою Падалкою.

• У червні – липні 2025 року телеграм-канал “Джокер” атакував головну редакторку “Дзеркала тижня” Юлію Мостову та редакторку Інну Ведернікову. Проти них поширювали ШІ-згенеровані зображення із зооморфними рисами, неправдиві повідомлення про смерть близьких та мізогінні образи.

Організація підкреслює, що такі атаки становлять не лише репутаційні та психологічні наслідки для журналісток, а й створюють небезпечні прецеденти для всієї медійної сфери.

Опитування зосереджене на досвіді жінок у журналістиці. Організація наголосила, що цінує внесок чоловіків у протидію онлайн-насильству, однак дослідження має на меті вивчити саме гендерний вимір проблеми.

Усі відповіді збираються конфіденційно та будуть використані лише в дослідницьких цілях. Заповнення анкети займе не більш ніж 10–12 хвилин.

Анкета відкрита для заповнення до 10 вересня 2025 року.

Нагадаємо, що більш як 60% українських журналісток стикалися з онлайн-насильством, однак менш ніж 1% з них зверталися по захист до суду – переважно вони залишаються без належної підтримки та правової реакції. Такими є результати оцінювання потреб “Онлайн-насильство щодо українських медійниць: як це впливає, чого бракує, чого потребуємо”.

Медійниці найчастіше стикалися з тролінгом у коментарях, мізогінними висловлюваннями, поширенням дезінформації, погрозами насильства або цькуванням родичів. Деякі повідомляли про доксинг – публікацію особистих даних без згоди, про використання deepfake-технологій, а також про порнопомсту.

Читайте також: Цькування, переслідування та напади на журналісток через професійну діяльність: як діяти в кожній із ситуацій