Законопроект щодо антикорупційного бюро порушує права людини

Законопроект щодо діяльності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Національного агенства з питань запобігання корупції передбачає внесення змін, які містять ризики суттєвих порушень прав людини.

Про це йдеться у заяві, яку підписали п`ять правозахисних організацій: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр інформації про права людини, Центр громадянської просвіти “Альменда”, Центр Громадянських Свобод, Харківська правозахисна група.

Зокрема, як зазначають правозахисники, змінами передбачається скасування судового контролю за тимчасовим доступом до майна, його вилученням і короткостроковим арештом майна. Це буде здійснюватися лише на підставі рішення прокурора Національного антикорупційного бюро, що суттєво звужує обсяг захисту конституційного права приватної власності.

Також передбачається можливість затримання особи без попередньої санкції суду в будь-якому місці і в будь-який час, якщо є обгрунтована підозра, що особа може втекти. Зараз це можливо лише на підставі рішення суду про затримання.

Окрім того, прокурори НАБУ отримають можливість доводити здійснення злочину у вигляді незаконного збагачення не у кримінальному, а у цивільному провадженні, де не діє презумція невинуватості та конституційна гарантія не свідчення особи проти себе.

Змінами передбачено можливість укладення угоди про визнання винуватості навіть щодо особливо тяжких злочинів, підслідних НАБУ, та відсутнє повне апеляційне оскарження щодо таких угод. Натомість, зазначають правозахисники, у більшості європейських держав такі угоди можна укладати лише стосовно злочинів невеликої та середньої тяжкості.

Також зазначено, що законопроект суперечить Коаліційній угоді, якою не передбачено положень про контраверсійні зміни до Цивільного процесуального та Кримінально-процесуального кодексів. До того ж, законопроект може зменшити судовий контроль за діяльністю окремих органів.

Правозахисники закликають під час голосування за законопроект 1660-д виключити з нього:

– зміни до частини 2 статті 159, частини 5 статті 165, частини 2 статті 170, пункту 3 частини 1 статті 208, частини 4 статті 469 КПК України;

– зміни до частини 1 статті 6 Закону про НАБУ;

– зміни до статей 233-1 – 233-3 ЦПК України.

Також правозахисні організації вимагають в подальшому під час розробки змін до Кримінально-процесуального кодексу звертатися до експертів Ради Європи за попереднім висновком.

Журналіст Наталя Соколенко у блозі на “Українській правді” зазначила: “За моїми даними на радикальних положеннях, начебто, наполягають наші грузинські друзі, що допомагають створювати Антикорупційне бюро. Наполягають із найкращих добрих намірів, але виходити за рамки Конституції України все ж таки не варто дозволяти нікому“.