Закарпатські угорці звернулися до керівництва держави щодо відновлення прав угорської нацменшини

Голова ГО “Товариство угорської культури Закарпаття” Василь Брензович звернувся з офіційним листом до президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо відновлення прав угорської нацменшини.

Текст звернення та пропозиції спільноти опублікував “Карпатський об’єктив”.

Фото: Getty Images

Голова “Товариства угорської культури Закарпаття” Василь Брензович в офіційному зверненні до президента та прем’єр-міністра звернув увагу на відсутність конкретних кроків щодо відновлення прав угорської національної меншини та імплементації змін до законодавства.

Він подякував за увагу до питань захисту прав угорської національної меншини під час низки заходів минулого року: зустріч президента з представниками спільноти під час візиту в Закарпатську область у серпні 2024 року, консультації на рівні урядових експертів України та Угорщини в першій половині 2024 року з питань відновлення прав угорської національної меншини, а також проведення за участю урядовців Форуму угорської національної спільноти на початку грудня 2024 року.

“Особливе місце серед цих подій слід надати зустрічі членів Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України, керівництва організацій корінних народів з президентом України, яка відбулася в приміщенні Офісу президента України наприкінці минулого року”, – йдеться у листі.

Зазначається, що під час заходів представники угорської спільноти висловили пропозиції щодо відновлення своїх національно-культурних прав. Значна частина ініціатив була врахована й відображена в низці документів, поданих на розгляд відповідних державних органів та установ. Зокрема, їх включили до Додатка до листа Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) при Державній службі України з етнополітики та свободи совісті, спрямованого на адресу президента України від 27 грудня 2024 року.

“Водночас змушені констатувати, що після цих обнадійливих подій не було зроблено практичних кроків для їх імплементації в конкретних законодавчих актах. З моменту ухвалення Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів стосовно прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах” у грудні 2023 року жодних інших нормативно-правових актів у цій сфері не було прийнято”, – наголошується в офіційному зверненні.

Василь Брензович звернув увагу, що відсутня навіть реєстрація відповідних законопроєктів у Верховній Раді.

Також у “Товаристві  угорської культури Закарпаття” вважають, що ухвалення двох законопроєктів призведе до подальшого обмеження мовних прав національних меншин. Зокрема, йдеться про законопроєкт №12086 від 01.10.2024 року “Про внесення змін до Закону України “Про освіту” щодо забезпечення створення українськомовного освітнього середовища в закладах освіти та законопроєкту №12364 від 26.12.2024 року “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов”.

Фото: Kiszo

Закарпатські угорці також просять звернути увагу на питання визнання й засудження репресій, здійснених радянською військовою адміністрацією проти угорців та німців Закарпаття під час Другої світової війни та в повоєнний період. Проєкти постанов з цього питання були зареєстровані у Верховній Раді у 2014-му та 2015 році, проте не отримали подальшого розгляду.

“Члени громадських об’єднань, які ми представляємо, та переважна більшість угорців України є відданими європейському курсу нашої держави. Ми переконані, що його реалізація можлива за умови забезпечення прав національних меншин (спільнот) України відповідно до європейських стандартів та найкращих практик держав – членів ЄС”, – зазначається у зверненні ГО “Товариство угорської культури Закарпаття”.

Нагадаємо, що мовний омбудсман Тарас Кремінь закликав Верховну Раду невідкладно оновити офіційний переклад Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. За його словами, через некоректний переклад, виконаний понад 20 років тому, під час ратифікації документа помилково визначено, що він застосовується до мов національних меншин, а не до тих мов, які потребують захисту з урахуванням їхнього становища.

Раніше ZMINA повідомляла, що уряд ухвалив Методологію використання мов національних меншин. Йдеться про забезпечення права національних спільнот отримувати публічні, соціальні та державні послуги рідною мовою. Віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина зазначила, що методологію розробили після консультацій з представниками Ради Європи, Єврокомісії та громадських організацій національних спільнот України.

У вересні 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про внесення змін до Закону “Про національні меншини (спільноти) України” щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, врахувавши низку рекомендацій від Венеційської комісії.

Після цього уряд ухвалив державну цільову програму “Єдність у розмаїтті” на період до 2034 року, яка має створити умови для реалізації прав і можливостей національних спільнот та корінних народів. Це частина однієї з вимог для вступу України до ЄС.