Закарпатська розслідувачка Олена Мудра заявила про дискредитаційну кампанію проти неї

Журналістка-розслідувачка із Закарпаття Олена Мудра повідомила про кампанію з дискредитації, спрямовану проти неї через її професійну діяльність. Вона пов’язує ці дії зі своєю роботою над висвітленням кампанії зі збереження карпатського високогір’я від забудови вітряними електростанціями.

Про це медійниця розповіла на своїй фейсбук-сторінці, а також у коментарі Інституту масової інформації.

Олена Мудра. Фото з її фейсбук-сторінки

Вона зазначила, що проти неї, як журналістки, яка висвітлює боротьбу за збереження Українських Карпат від проєктів “Вітропарків” Єфімова-Мкртчана, розпочалася масштабна інформаційна атака. За її словами, низка сайтів, таких як From-UA та “Багнет”, опублікували неправдиві матеріали, де вигадали історії про джерела її доходів, звинувативши в роботі на російські структури, а також згадали її сім’ю. Ці матеріали передрукували інші медіа, зокрема Знай.Уа, Власті.Нет, “Інформатор” та “Акценти”.

Мудра уточнила, що дискредитація зачепила не лише її, а й інших природозахисниць: Оксану Станкевич-Волосянчук із громадської організації “Екосфера”, екологічну активістку Наталію Вишневську та адвокатку Наталію Майстренко. У статтях їх звинуватили у фінансуванні російськими фондами, зокрема пов’язаними з Медведчуком, та в лобіюванні інтересів “Газпрому” і “Роснафти” з метою гальмувати розвиток зеленої енергетики. Також журналістку та природозахисниць пов’язали з виданням “Закарпаття онлайн”, стверджуючи, що його сервер начебто розташовано в Росії, а IP-адреси адміністраторів мають російську геолокацію.

Олена Мудра спростувала ці звинувачення, наголосивши, що її команда не виступає проти вітроенергетики, а лише проти розміщення вітряків на високогір’ї Карпат, яке охороняється міжнародними природоохоронними зобов’язаннями. Вона зазначила, що будівництво там порушує природоохоронне, лісове та містобудівне законодавство. Компанія “Вітряні парки України” подала проти журналістки два позови до Виноградівського райсуду, вимагаючи компенсацію за “порушення ділової репутації” через її публікації про незаконні будівельні роботи без оцінки впливу на довкілля.

Щодо звинувачень у російському фінансуванні, Олена Мудра заявила, що з 2017 року займається екологічними розслідуваннями в Закарпатській області, працюючи виключно з грантовими коштами, але ніколи не отримувала підтримки від угорських чи інших приватних фондів. Вона також уточнила, що її син навчався у військовому ліцеї в Україні й до початку війни виїхав на навчання до Європи, а її мати перебуває за кордоном, але не в Росії.

Олена також зазначила, що атаки спрямовані не лише на неї, а й на видання “Закарпаття онлайн”, яке підтримує природозахисну кампанію, та на спільноту активістів, які борються за збереження екосистем Карпат. Вона припустила, що заява до РНБО, СБУ та Нацполіції з вимогою перевірити IP-адреси видання є спробою легалізувати негласні дії проти неї як журналістки. На її думку, вигоду від цієї кампанії може отримати ТОВ “УК “Вітряні парки України”, яке розпочало незаконне будівництво вітряків на полонині Рівна без необхідних дозволів.

Раніше, у березні 2023 року, Олена Мудра вже повідомляла про тиск і збір її персональних даних після публікації статті про кадрові зміни в Державній екологічній інспекції Закарпаття. Поліція відкрила провадження за перешкоджання її професійній діяльності. У вересні 2023 року невідомі намагались отримати доступ до її телеграм-акаунту, що вона також пов’язала зі своєю роботою.

Нагадаємо, що дослідження “Її голос – мішень для них: гендерно зумовлене онлайн-насильство щодо українських журналісток” свідчить про те, що більшість українських журналісток зазнавала онлайн-насильства. Такий досвід має 81% зі 180 респонденток.

Найчастіше атаки тривали тиждень, хоча чимало жінок повідомили й про випадки, які розтягнулися на місяці або навіть роки. Атакували зазвичай одночасно як саму журналістку, так і медіа, де вона працює.

Найпоширенішими формами онлайн-насильства є сексистські образи, як-от “журнашлюха”, та поширення неправдивої інформації, яка підриває професійну репутацію. Наприклад, деяких журналісток навмисне виставляли нібито проросійськими.

Також жінки стикались із тролінгом (32%), дезінформацією (27%), кіберсталкінгом (22%), доксингом (18%), погрозами сексуальним насильством (16%), імперсонізацією (14%), атаками на членів родини (14%), спотворенням зображень (12%) та секстерингом або порнопомстою (6%). Усе це серйозно впливає на безпеку та психіку.