За три роки повномасштабної війни майже 150 журналістів постраждали під час виконання професійних обовʼязків – RSF

Міжнародна недержавна організація із захисту прав людини та свободи слова “Репортери без кордонів” (RSF) прозвітувала, що за три роки з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну майже 150 журналістів постраждали під час виконання професійних обовʼязків. Ідеться про вбивства, поранення, взяття в заручники, затримання тощо.

Такі дані RSF оприлюднили у звіті. 

Фото: Репортери без кордонів

У звіті зазначено, що він базується на інформації, зібраній за підтримки української партнерської організації – Інституту масової інформації. 

“Висвітлювати війну в Україні – означає ризикувати своїм життям. Убиті, поранені, взяті в заручники, затримані, зниклі безвісти – з 24 лютого 2022 року RSF зафіксували близько 150 журналістів, які стали жертвами правопорушень Росії під час виконання своїх обовʼязків, на основі інформації, зібраної за підтримки українського партнера RSF, Інституту масової інформації. У 2024 році було вбито ще двох репортерів, 18 залишаються безпідставно затриманими Росією, а один досі вважається зниклим безвісти. RSF висловлюють свою пошану мужності українських та іноземних журналістів, які й далі виконують свій обовʼязок, незважаючи на ці загрози”, – зазначила регіональна представниця RSF в Україні Полін Мофре.

За даними “Репортерів без кордонів”: 

• 13 журналістів були вбиті російською стороною. Зокрема, у 2024 році українська журналістка Вікторія Рощина померла в російському полоні, а співробітник Reuters Раян Еванс загинув унаслідок російського обстрілу готелю в Краматорську.
• Щонайменше 47 українських та іноземних журналістів отримали поранення через російські обстріли. Особливо небезпечними зонами для журналістів є Київ, Донеччина, Харківщина й Луганщина. Багато репортерів стали мішенями цілеспрямованих обстрілів або потрапили під удар, працюючи в редакційних офісах або в інших місцях, де часто присутні журналісти, наприклад у готелях. Деякі медійники постраждали внаслідок подвійних ударів.
• 18 українських журналістів були заарештовані на окупованих територіях України за відмову співпрацювати й досі перебувають за ґратами. Дев’ятьох засуджено за сфабрикованими звинуваченнями в “тероризмі” або “шпигунстві”. Їх утримують у нелюдських і принизливих умовах, іноді за тисячі кілометрів від України, а деяким відмовляють у медичній допомозі, зокрема Ірині Данилович.
• 23 телевізійні й радіовежі стали мішенями прицільних ударів у межах стратегії російської армії, спрямованої на перешкоджання поширенню незалежних новин. Із 24 лютого 2022 року RSF зафіксували 23 удари по українських телевежах. Деякі з них, наприклад вежа в Харкові, зазнали удару кілька разів. RSF передали інформацію про ці обстріли медіаінфраструктури до Міжнародного кримінального суду (ICC) як про воєнні злочини.
• 329 медіа з початку повномасштабного вторгнення припинили роботу, за даними ІМІ. Вони сильно постраждали внаслідок колапсу рекламного ринку, нестачі персоналу через мобілізацію й еміграцію, а також обстрілів і російської окупації. Нещодавнє рішення президента США Дональда Трампа призупинити міжнародну допомогу США через USAID ще більше послабило медіасектор, оскільки більшість українських ЗМІ залежать від міжнародного фінансування – особливо від USAID – і потребують довгострокової фінансової підтримки, щоб працювати.

“Репортери без кордонів” нагадали, що підтримують журналістів в Україні через свій Центр свободи преси в Києві та гранти для журналістів і медіа. Зокрема, з 24 лютого 2022 року завдяки партнерству з ІМІ понад 1900 журналістів і 270 медіа отримали підтримку RSF.

Україна й Росія посідають 61-ше та 162-ге місця відповідно з-поміж 180 країн і територій, які ввійшли до Всесвітнього індексу свободи преси RSF за 2024 рік.

Нагадаємо, раніше “Репортери без кордонів” заявили, що рішення Трампа заморозити міжнародну допомогу спровокувало кризу у світовій журналістиці.