З початку повномасштабного вторгнення МКЧХ відвідав понад 8 тисяч полонених з обох боків – гендиректор організації
З 2022 року працівники Міжнародного комітету Червоного Хреста відвідали 8 400 українських та російських військовополонених. При цьому найбільша кількість візитів припала на військовослужбовців РФ, які утримуються в українських таборах.
Про це “Радіо Свобода” розповів гендиректор МКЧХ П’єр Крехенбюль.
П’єр КрехенбюльЗа його словами, відвідування військовополонених є для його організації одним з пріоритетних завдань.
“Це питання є пріоритетним для нас. Ми спілкувалися про це з українськими посадовцями. І ми вдячні Україні за той доступ і співпрацю, які маємо”, – зауважує Крехенбюль.
Міжнародний комітет Червоного Хреста також закликає російську сторону забезпечити українським військовополоненим можливість листуватися з рідними.
Відповідаючи на питання інтерв’ю, Крехенбюль підтвердив, що організації відомо про факти катувань українських військовополонених у російських в’язницях. Цю інформацію МКЧХ отримує як з відкритих джерел, так і безпосередньо від родин та звільнених полонених.
“Що стосується публічної комунікації, можу сказати: коли нам стає відомо про такі випадки, ми обговорюємо їх безпосередньо зі стороною, яку звинувачують у порушеннях”, – зауважив гендиректор МКЧХ.
Він наголосив, що співробітники організації досі не мають того рівня доступу, якого прагнуть, але продовжують над цим працювати. МКЧХ регулярно надсилає запити на відвідування українських захисників у РФ. Крехенбюль підкреслив, що відповідно до Женевських конвенцій сторони збройного конфлікту зобов’язані гарантувати представникам комітету безперешкодний доступ до місць утримання військовополонених.
“Ми не будемо вдаватися в деталі та цифри… Ми проводимо конфіденційні перемовини щодо цього. Звісно, бувають періоди, коли ми маємо належний доступ до військовополонених, а буває – ні… Тому ми наголошуємо на цьому і в межах нашого діалогу з Російською Федерацією”, – додає він.
За словами Крехенбюля, багаторічний досвід МКЧХ свідчить, що конфіденційний діалог часто є ефективнішим за публічні заяви, оскільки дозволяє оцінити реальні результати й уникнути контрпродуктивності.
Нагадаємо, станом на 23 лютого 2026 року в Україні статус зниклих безвісти за особливих обставин мають понад 90 тисяч людей.
У лютому 2025 року українські фахівці з міжнародного права Гюндуз Мамедов та Микола Форсенко у відкритому звернені закликали МКЧХ змінити стратегію щодо РФ і вийти з публічними заявами про те, як Росія грубо порушує міжнародне гуманітарне право, системно катуючи та страчуючи українських військовополонених та цивільних бранців.
За даними Офісу генерального прокурора України, станом на початок 2026 року російські військові стратили щонайменше 322 українських військовополонених. ООН підтверджує 96 випадків позасудових розправ над людьми, які перебували під захистом міжнародного права.
Утім, попри десятки тисяч воєнних злочинів, скоєних росіянами за час від окупації Криму до повномасштабного вторгнення, МКЧХ продовжує дотримуватися стратегії мовчання. На переконання правозахисників, така пасивність залишає цивільне населення на окупованих територіях абсолютно беззахисним перед агресором.
Натомість Міжнародний комітет Червоного Хреста 14 січня оприлюднив допис, у якому засудив удари по “критично важливій інфраструктурі в Україні та Росії”. Організація зауважила, що через ці атаки мільйони людей залишилися без електроенергії, води та опалення. Серед постраждалих міст МКЧХ згадав російський Бєлгород.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на публікацію, назвавши її “ганебною”. Він наголосив, що Україна діє в межах міжнародного гуманітарного права і захищається від російських атак. За його словами, в Україні заяву МКЧХ сприйняли як хибне моральне вирівнювання між агресором і країною, яка обороняється, що підриває довіру до організації.
