Юрія Лук’яненка, який відбував покарання в Україні та отримав помилування, росіяни знов кинули за ґрати

Дата: 25 Січня 2023
A+ A- Підписатися

Мешканець смт Магдалинівка Дніпропетровської області Юрій Лук’яненко на момент початку повномасштабної війни відбував покарання в одному з виправних центрів біля Мелітополя. У березні його звільнили достроково за зразкову поведінку, але під час повернення додому він зник на окупованій території. За кілька місяців дружина дізналася, що Юрія викрали росіяни й наразі утримують у в’язниці та території РФ.  

Про це виданню ZMINA розповіла дружина Юрія Вікторія Лук’яненко.

Фото із сімейного архіву

За словами Вікторії, ще до початку повномасштабної війни її чоловіка мали звільнити умовно-достроково. Для цього навіть призначили судове засідання, але через військові дії воно так і не відбулося. Через особливі обставини керівництво виправного закладу вирішило відпустити Юрія та ще 20 в’язнів, яких так само мали звільнити достроково за зразкову поведінку, додому. Але після 15 березня 2022 року зв’язок з Юрієм зник. 

Він мені зателефонував і сказав: “Нас помилували та відпустили. Ми всі йдемо пішки через російські блокпости”. Після цієї розмови він зник. Скільки разів я не дзвонила, він більше не відповідав. Я думаю, що на одному з блокпостів його затримали росіяни. Коли я пішла до поліції, щоб подати заяву про його зникнення, мені сказали, що його ніхто не шукатиме, оскільки там окупована територія”, – розповідає жінка.

Правоохоронці їй сказали, що, найімовірніше, Юрій про неї давно забув, а вона не хоче з цим змиритися. Саме тому вона постійно до них ходить та, як вони висловилися, “псує їм нерви”.

17 вересня 2022 року я отримала листа від чоловіка, який мені передали представники Червоного Хреста (МКЧХ). У ньому він написав: “Дякую за молитви, завдяки яким я досі живий. Перебуваю в полоні на території РФ. Виводять на прогулянки, стежать за моїм здоров’ям, одягають, годують та забезпечують засобами гігієни”, – пригадує вона.

Свою відповідь чоловікові Вікторія Лук’яненко надіслала через онлайн-сервіс Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при СБУ (Служба військовополонених). Але оскільки лист чоловіка йшов до неї протягом чотирьох місяців, вона не знає, чи отримав він її відповідь. До цього вона зверталася до МКЧХ з проханням обміняти Юрія, але там відповіли, що останнім часом до них надходить дуже багато подібних заявок, тому вони не гарантують швидкого розв’язання її питання.

Ми з донькою написали два листи. Дев’ятирічна Єва також намалювала малюнок для тата. У своєму листі я написала, що ми дуже сумуємо та чекаємо на нього. Нам дуже тяжко без його допомоги та захисту. Ми постійно молимося про його якнайшвидше повернення додому”, – каже вона.

Як розповідає Вікторія, Юрія посадили до в’язниці на п’ять років за викрадення скутера. За чотири роки ув’язнення він отримав десять заохочень і до нього не було жодних зауважень. Поки Лук’яненко сидів за ґратами, він кинув палити, пити та став вірянином.

Людина повністю виправилася, відмовившись від усіх своїх шкідливих звичок. Як і більшість ув’язнених, він працював різноробом. Після його викрадення я передивлялася всі новини в інтернеті про зниклих. Він наш єдиний годувальник, і ми його дуже любимо. Єва дуже сумує за татом та постійно плаче. На Новий рік вона побажала, щоб її батько якнайшвидше повернувся додому”, – розповідає жінка.

Нагадаємо, з початку вторгнення Росії в Україну до Офісу Уповноваженого з прав людини вже звернулося понад 20 тисяч сімей, рідні яких зникли або були викрадені. До цього Дмитро Лубінець повідомив, що передав російській стороні списки понад двох тисяч цивільних полонених. Водночас Омбудсман Туреччини Сереф Малкок пояснив, що 800 людей зі списку – це важкопоранені, яких планують репатріювати додому. 

Як відомо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

  • невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
  • умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
  • викрадення і незаконні арешти цивільних;
  • катування і нелюдське поводження;
  • зґвалтування;
  • мародерство;
  • примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
  • використання населення як “живих щитів”;
  • депортацію до Росії чи на окуповані нею території;
  • напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
  • віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
  • використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
  • використання отруйних речовин;
  • напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: