ЄСПЛ відхилив скаргу екссудді Павла Вовка щодо розслідування НАБУ проти нього

Європейський суд з прав людини відхилив скаргу колишнього голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка проти України. Суд не побачив порушень у діях Національного антикорупційного бюро та не підтвердив твердження про нібито приховані мотиви у розслідуванні щодо нього.

Про це йдеться в рішенні ЄСПЛ, оприлюдненому на сайті суду.

Павло Вовк. Фото: Юлія Вебер / “Бабель”

Вовк стверджував, що НАБУ порушило його права, коли у 2019–2020 роках оприлюднило матеріали кримінального провадження. Також він заявляв, що все розслідування проти нього НАБУ нібито веде з прихованих мотивів.

Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко уточнила, що ЄСПЛ одностайно визнав скаргу Вовка неприйнятною. Суд розглядав публікації НАБУ в липні 2019 та липні 2020 років, які містили інформацію про розслідування, зокрема аудіозаписи розмов, відеоматеріали та інфографіку.

Зрештою, ЄСПЛ дійшов висновку, що Вовк не вичерпав національні засоби правового захисту. Суд вказав, що він мав можливість подати цивільний позов про захист честі, гідності та ділової репутації, але цього не зробив. Натомість подання кримінальної скарги до ДБР не могло забезпечити ефективного захисту його прав у контексті презумпції невинуватості.

У рішенні також зазначили, що НАБУ оприлюднювало матеріали розслідування на підставі офіційних дозволів відповідно до Кримінального процесуального кодексу, а публікації здійснювали конкретні посадові особи, дії яких можна було оскаржити саме в цивільному порядку. Суд послався на власну практику у справах проти України, де вже визнавав цивільні позови ефективним засобом захисту у подібних ситуаціях. 

Окремо ЄСПЛ відхилив твердження Вовка про приховані мотиви НАБУ. Він не знайшов переконливих доказів того, що публікації мали на меті тиск на судову владу або завдання шкоди його репутації. Натомість ЄСПЛ підкреслив, що з огляду на посаду заявника та характер справи держава мала законні підстави інформувати суспільство про хід розслідування. Суд нагадав, що громадськість має право знати про кримінальні провадження, пов’язані з функціонуванням судової системи та боротьбою з корупцією.

У підсумку ЄСПЛ ще раз наголосив, що для скарг на порушення презумпції невинуватості ключовим є використання цивільних механізмів захисту, а твердження про приховані мотиви потребують чітких і переконливих доказів, яких у цій справі суд не побачив.

Нагадаємо, що Павло Вовк – колишній голова ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва. Разом з колегами його підозрюють у створенні злочинної організації для захоплення державної влади. Річ у тім, що ОАСК вирішував спори з державою, а корупція серед суддів фактично дозволяла їм керувати країною. 

Вовк також може бути причетний до конституційної кризи, яка трапилася в Україні у 2020 році. Її спричинило скасування Конституційним Судом кримінальної відповідальності за брехню в деклараціях посадовців і депутатів. 

Довго Вовку не могли обрати запобіжний захід, бо він не приходив на засідання, за що отримав штраф та рішення про примусовий привід. Щоб знайти суддю, детективи навіть приходили на святкування дня народження колишнього нардепа, звідки той утікав від них.  

Попри оприлюднені прослуховування з будівлі ОАСК суддя Вовк називає ці докази фальсифікацією та вважає звинувачення щодо себе справою рук іноземних агентів. Детальніше про справу Вовка, у якій також фігурує колишня Омбудсманка Людина Денісова, можна прочитати за посиланням. 

Вища рада правосуддя раніше кілька раз відмовлялася відстороняти Вовка з посади. Нове рішення ВРП ухвалили на підставі подання Третьої Дисциплінарної палати органу. 

Звільнили суддю через “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”. 

У 2024 році Вовк марно намагався потрапити на роботу до Верховного Суду.