ЄСПЛ більше не розглядатиме скаргу Росії проти України: на що скаржились?

Європейський суд з прав людини вилучив з розгляду скаргу Росії проти України, бо РФ не відповідала суду на його запити, що свідчить про втрату заявником інтересу до справи. 

Про це повідомили на сайті суду. 

Ілюстраційне зображення. Фото: humanrights.brightblue.org.uk

Справа стосувалася заяви російського уряду від липня 2021 року про “адміністративну практику в Україні, зокрема щодо вбивств, викрадень, примусового переміщення, втручання в право голосу, обмеження використання російської мови та нападів на російські посольства та консульства”.

Скаржилися росіяни й на припинення водопостачання до окупованого ними Криму через Північно-Кримський канал, а також намагалися переконати, що Україна є відповідальною за смерть людей на борту рейсу MH-17, бо не закрила свій повітряний простір.

Як пояснює юристка та радниця Центру прав людини ZMINA Наталія Охотнікова, Росія підготувала та подала заяву після того, як змінила власне законодавство й замість міністерства юстиції міждержавними справами стали займатися представники тамтешньої генеральної прокуратури. 

“За тими шаблонами та підходами, які вони, власне, застосовували до внутрішніх справ. Факт подання цього “міждержу” широко рекламувався на внутрішніх майданчиках – у російських медіа. Як на мене, це робили з деяких причин. По-перше, “проба пера” генпрокуратури, яка рвалась у бій показати, що вони так само, а може навіть краще зможуть представити інтереси РФ на міжнародних майданчиках. Друга, реалістичніша, – це, власне, “збити фокус” Європейського суду в міждержавних справах, які Україна (та щодо збиття “боїнга” Нідерланди) подала проти РФ”, – розповідає правниця. 

Щодо питання катастрофи МН-17, то російські представники намагалися відвести фокус від предмета розгляду, а саме визначення, хто мав ефективний контроль і фізичний доступ до території, звідки завдали удару по літаку.

“Це така собі форма “процесуальної диверсії”… Генпрокуратура РФ хотіла сфокусуватися на нібито наявній адміністративній практиці утисків російськомовного населення з боку України й вивести в такий спосіб дискусію з питання “в чому ще винна Росія” на питання “треба ще розібратися, хто з двох держав більш винний”, – пояснює Охотнікова. 

Суд Гааги ще торік визнав винними в трагедії МН-17 колишнього російського спецслужбовця Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та Леоніда Харченка, які отримали довічне. Ба більше, об’єднана слідча група після судового розгляду опублікувала великий звіт за результатами своєї роботи, у якому йдеться про відповідальних за збиття літака людей у Росії, а також про прямі контакти Путіна з бойовиками. 

Нагадаємо, що нещодавно ЄСПЛ не знайшов порушень у триманні під вартою у 2018-му в Латвії відомого “борця за права російськомовних”.