Як висвітлювати життя українців в окупації: Комісія з журналістської етики надала рекомендації

Комісія з журналістської етики (КЖЕ) надала рекомендації медійникам, як коректно висвітлювати життя українців на тимчасово окупованих територіях.

Їх оприлюднено на сайті КЖЕ. 

Архівне фото: THOMAS PETER / Reuters

У повідомленні наголошується, що для більшості журналістів підготовка матеріалів про ситуацію на окупованих територіях – складне завдання, оскільки вони не можуть відкрито приїздити на контрольовані Росією території й працювати там. Приватні поїздки пов’язані з ризиком для свободи й життя.

Здебільшого всю інформацію медійникам доводиться збирати без особистої присутності з використанням різних джерел. Перевірити її важко, а часом навіть неможливо. Тому матеріалам, присвяченим життю українців в окупації, часто бракує повноти, точності й неупередженості.

“Поверхова подача теми, використання непідтвердженої інформації та соціальних мереж без перевірки, маніпулятивні заголовки, мова ворожнечі – це лише неповний перелік порушень Кодексу етики українського журналіста, яких припускаються медійники”, – наголосили в КЖЕ.

Проте висвітлення цієї тематики має велике значення в сенсі контрпропаганди російським медіа. До того ж для українців, які живуть в окупації, важливо бути залученими до загального інформаційного простору та отримувати новини про своє життя з українських медіа.

КЖЕ розробила рекомендації, що допоможуть працювати над матеріалами про життя українців на окупованих територіях.

• Одна з поширених помилок у висвітленні теми – знеособлення всіх мешканців окупованих територій. Шукайте можливість запитувати про потреби й про життя українців в окупації в них самих. Долучайте думку таких людей до своїх матеріалів. Неприйнятно, коли в матеріалі, де обговорюється план дій після деокупації, немає думки тих, хто мешкає на окупованих територіях.
• Журналістам варто бути наполегливими в пошуку власних джерел. Водночас потрібно передбачати заходи безпеки, насамперед цифрової, адже для людини в окупації спілкування з українськими журналістами або передання інформації для українського медіа становить великий ризик. Обов’язок медійника – подбати про безпеку і навчити людину, яка є вашим джерелом.
• Не розкривайте імен людей в окупації, навіть якщо вони дають згоду на оприлюднення, не передавайте контактів цих людей колегам, які не працюють над конкретним матеріалом, не долучайте ваші джерела до загальних баз даних, до списків розсилання або редакційних чатів.
• Навіть якщо ви вважаєте, що ваші джерела на окупованих територіях є надійними, не забувайте про контекст, у якому перебувають ці люди, зокрема про складні стресові умови та постійний тиск, про значний вплив російської пропаганди та дезінформації. За можливості спробуйте підтвердити отриману інформацію з інших джерел.
• Піддавайте сумнівам контент анонімних каналів і сайтів, які часто поширюють фото та відео з окупованих територій. Спробуйте перевірити інформацію через власні джерела, перевірте фото та відео з погляду достовірності. Повідомте аудиторії про ті кроки, до яких ви вдалися для перевірки.
• Будьте критичними до будь-якої інформації, яку поширює російська пропаганда. Водночас контент російських ресурсів може бути використаний, зокрема, для підтвердження російських воєнних злочинів, для ідентифікації тих, хто працює на окупаційний режим тощо.
• Уникайте узагальнень, які дискримінують велику групу українців (на зразок “усі нормальні виїхали, залишилися лише любителі “руского міра”, “вони винні в тому, що опинилися в окупації”). Варто розрізняти тих, хто працює на окупаційний режим і зміцнює його, і тих, хто є заручниками окупантів. І до одних, і до інших необхідно підходити неупереджено, наприклад не називати колаборантами й зрадниками всіх, хто отримав російський паспорт, адже Росія проводить примусову паспортизацію на окупованих територіях.
• Поняття “колабораціонізм” і “колаборант” в українських медіа використовуються як у юридичній площині, так і в побутовому значенні. КЖЕ рекомендує журналістам уникати вживання слова “колаборант” у побутовому значенні – замість цього говорити про вчинки або висловлювання конкретної людини.
• У суспільстві існує великий запит на інформацію не лише про сьогоднішнє життя, а й про майбутнє після відновлення територіальної цілісності України. Розширюйте коло тем, пов’язаних з життям людей в окупації, давайте їм довідкову практичну інформацію і відповідайте на запитання, які їх хвилюють.

Повні рекомендації читайте тут. 

Раніше ZMINA повідомляла про те, що Комісія з журналістської етики надала рекомендації для журналістів та медіа щодо висвітлення тем, пов’язаних з мобілізацією в Україні.