Xiaomi потрапив до списку міжнародних спонсорів війни
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло китайську корпорацію Xiaomi до списку міжнародних спонсорів війни.
Про це повідомила пресслужба НАЗК.
Цю компанію внесли до переліку міжнародних спонсорів війни через продовження роботи у РФ після початку неспровокованої великої війни.
Крім того, Xiaomi досі залишається лідером з продажів смартфонів в Росії.
З 2018 року й до сьогодні Xiaomi займає перше місце з продажів в інтернет-магазинах агресора, а також має велику мережу офіційних авторизованих роздрібних магазинів Mi Store по всій країні.
Xiaomi збільшила поставки у РФ на 39% у третьому кварталі 2022 року порівняно з попереднім – тобто поки тривала велика війна. Протягом 2022 року Xiaomi подвоїла свою частку ринку: у липні 2022-го Xiaomi та її суббренд POCO разом займали 42% російського ринку смартфонів та займали перше місце за обсягом продажів.
Російський ринок для китайської компанії є надзвичайно важливим, тож Xiaomi не оголошувала про свої плани щодо виходу з РФ, хоча і з весни торік не вела маркетингової діяльності у державі-агресорі.
За офіційним даними, у 2021 році російський підрозділ Xiaomi отримав виторг на 202 млн доларів, з яких потім сплачуються податки, на які РФ утримує свою армію.
Зараз Xiaomi активно відновлює набір персоналу до російських офісів та оголосила про офіційний старт продажів флагманських смартфонів, що свідчить про наміри компанії відновити повноцінну присутність у Росії.
Отже, Xiaomi Corporation спонсорує військову агресію, наголошують у НАЗК.
Як відомо, 2021 року компанія стала лідером за обсягом виробництва смартфонів у світі, також виробляє побутову техніку, планшети, смартгодинники, програмне забезпечення, електросамокати, електровелосипеди та багато іншого.
У березні президент Володимир Зеленський звернувся до Європейської ради й перелічив п’ять ключових небезпек, які затягують війну в Україні.
Поміж іншим він наголосив, що не може бути жодного “навіть натяку” на затягування санкційних рішень.
“Не може бути розмивання санкцій і особливо під “маніпулятивним прикриттям” продовольчої безпеки. Сильні санкції – це безпека, ослаблення санкцій – це запрошення до нових криз”, – звернувся до Європейської ради президент України.
Як відомо, тоталітарна Російська Федерація під час свого повномасштабного вторгнення в Україну вчиняє геноцид проти українського народу, який супроводжується фільтрацією населення, воєнними злочинами та злочинами проти людяності.
Неспровокована війна Путіна призвела до численних глобальних криз: поставила під загрозу енергетичну та продовольчу безпеку, спричиняє інфляцію та зростання боргу в різних країнах.
У березні 2023 року речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що домовлятися про мир з Україною зараз неможливо, Росія продовжить воювати, щоб захопити українські землі.
“Поки що жодних передумов для переходу процесу в мирне річище немає. Для нас абсолютним пріоритетом продовжує залишатися і залишатиметься завжди досягнення поставлених цілей. Наразі вони можуть бути досягнуті лише військовим шляхом”, – цитує Пєскова агентство РИА Новости.
З 24 лютого 2022 до 15 лютого 2023 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) зафіксувало 21 293 випадки загибелі або поранення цивільних осіб в 1141 населених пунктах України: 8 006 загиблих і 13 287 поранених. В ООН наголошують, що реальні втрати набагато вищі.
За даними Офісу генпрокурора України станом на березень 2023 року, унаслідок військової збройної агресії РФ скоєно 72 тисячі воєнних злочинів. Загинули майже 10 тисяч цивільних осіб, понад 13 тисяч цивільних зазнали поранень. Понад 80 тисяч об’єктів цивільної інфраструктури зруйновано або пошкоджено.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,5 мільйона людей утекти за кордон. За підрахунками Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад 8 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами.
Російські ЗМІ інформують, що станом на 1 серпня кількість переміщених з України до РФ перевищила 3 мільйони. Водночас половина з цього числа – жителі з районів, контрольованих незаконними збройними формуваннями Донеччини та Луганщини, які виїздили також ще до початку війни.