“Вражає свідомість”: Amnesty International щодо бомбардування Чернігова, внаслідок якого загинули 47 людей

Авіаудар російських військових по Чернігову 3 березня, внаслідок якого загинули 47 цивільних, був безжальним, невибірковим нападом на людей, який можна кваліфікувати як воєнний злочин.

Про це повідомили в Amnesty International. 

У четвер, 3 березня, близько 12:15 на невелику площу в Чернігові між вулицями В’ячеслава Чорновола і Кругловою російська авіація, за підрахунками правозахисників, найімовірніше, скинула щонайменше вісім некерованих бомб. Унаслідок цього закинули 38 чоловіків і дев’ять жінок.

Аналітики Amnesty International не змогли знайти законну військову ціль на місці удару або поблизу нього, а супутникові знімки від 28 лютого показують чергу людей біля будівлі, постраждалої від авіаудару.

Ґрунтуючись на цих знімках та інтерв’ю зі свідками, правозахисники вважають, що більшість жертв стояла в черзі за їжею, коли вдарили ракети.

“Авіаудар, який завдали на вулиці Чернігова, вражає свідомість. Це був безжальний, невибірковий напад на людей, коли вони займалися повсякденними справами у своїх домах, на вулицях і в магазинах. Цей напад, який шокує, – один з найбільш смертоносних, які коли-небудь доводилося переживати народові України. Прокурор Міжнародного кримінального суду повинен розслідувати цей авіаудар як воєнний злочин. Особи, відповідальні за такі злочини, повинні бути притягнуті до відповідальності, а жертви та їхні сім’ї повинні отримати повне відшкодування збитку”, – заявила Джоанна Марінер, директорка Amnesty International з кризового реагування.

Лабораторія кризових доказів Amnesty International верифікувала відеозапис наслідків удару, на якому було видно пошкодження будівель і тіла на вулиці. Зафіксували пошкодження та рятувальні роботи й на відео Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Інші підтверджені відеозаписи наслідків показують масштабні руйнування і принаймні один характерний кратер від бомби, розмір якого відповідає боєприпасам вагою близько 500 кілограмів.

“Усі держави повинні співпрацювати з МКС і новою комісією з розслідування, створеною Радою ООН з прав людини, щоб допомогти забезпечити притягнення до відповідальності за серйозні порушення і злочини, такі як цей напад. Жертви цього конфлікту повинні домогтися справедливості”, – наголосила Марінер.

Скидання некерованих бомб у населених пунктах порушує заборону на проведення невибіркових нападів. Такі бомби діють на великій площі, а їхня точність набагато нижча, ніж у боєприпасів із високоточним прицілом.

Нагадаємо, що у війні з Україною Росія також використовує заборонені касетні бомби. Про виявлення таких боєприпасів повідомляли, зокрема, рятувальники на Одещині, розслідувачі Bellingcat, міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch та дослідники з проєкту Conflict Intelligence Team (СІТ).

Забороненими касетними бомбами росіяни, наприклад, обстріляли місто Покровськ на Донеччині та Станицю Луганську на Луганщині.

Касетні бомби скидають з повітря чи запускають із землі. Такий тип бомб розривається в повітрі, випускаючи десятки чи навіть сотні менших бомб, які можуть покривати територію розміром у кілька футбольних полів. Люди, які перебувають у радіусі дії цієї бомби, можуть загинути чи отримати поранення. Касетні суббоєприпаси часто не вибухають під час початкового удару. Рештки таких боєприпасів діють як наземні міни.

Фотографія обкладинки: Amnesty International