ЄСПЛ визнав власника сторінки у фейсбуку відповідальним за неприйнятні коментарі сторонніх осіб
Європейський суд з прав людини вперше визнав, що власники сторінок у соцмережі Facebook є відповідальними за неприйнятні, зокрема такі, що містять мову ненависті, коментарі третіх осіб під своїми публікаціями.
Про це у своєму фейсбуці повідомила суддя ЄСПЛ від України Ганна Юдківська.
Зокрема рішення у справі AFFAIRE SANCHEZ c. FRANCE ухвалено на тій підставі, що людина сама вирішує зробити свій допис публічним, надає можливість коментувати будь-кому та публікує контент.
Юристка уточнила, що заявник – французький депутат місцевого рівня та кандидат на вибори до парламенту – був засуджений за розпалювання ворожнечі через те, що негайно не видалив коментарі третіх осіб з мовою ненависті під своїм постом у соцмережі проти політичного опонента.
У відповідних коментарях місцеву мусульманську громаду асоціювали зі злочинністю в місті та прирівнювали до групи “наркоторговців і повій”.
На думку ЄСПЛ, оскільки відповідач свідомо зробив свій акаунт у фейсбуку загальнодоступним, у такий спосіб дозволивши 1829 “друзям” розміщувати коментарі, він був зобов’язаний стежити за змістом опублікованих коментарів.
До того ж судді вирішили, що він не міг не знати, що допис, найімовірніше, приверне коментарі політичного характеру. Тому мав відстежувати дописи ще ретельніше.
Суд не побачив порушення конвенції в засудженні заявника, який не видаляв відповідних коментарів протягом шести тижнів.
З таким висновком не погодилася лише одна суддя. На її думку, застосування “похідної” відповідальності власника акаунту є загрозою для свободи слова, насамперед у разі публічних осіб з дуже великою кількістю “друзів”.
“Висновок про відсутність порушення статті 10 конвенції покладає на власника акаунту важкий обов’язок контролю і здатний перетворити його на цензора слів, написаних на його стіні”, – йдеться в дописі Юдківської.
Водночас юрист Інституту масової інформації (ІМІ) Алі Сафаров звернув увагу, що вказане рішення ЄСПЛ ще не набрало законної сили й може бути оскаржене. Тобто в нього можуть бути внесені зміни.
До того ж у цій справі є дуже багато моментів, які не дозволяють говорити про прецедент, сказав експерт. Зокрема, відповідач був притягнутий до відповідальності у Франції за французькими законами, і ЄСПЛ визнав правомірність притягнення його до відповідальності.
“Але це геть не дорівнює тезі, що ЄСПЛ взагалі вважає, що будь-який власник будь-якого акаунту в соцмережах відповідає за коментарі з мовою ворожнечі. Це означає, що саме в даному конкретному випадку судова система Франції дотрималася статті 10 Конвенції й, вивчивши всі обставини ситуації, правомірно застосувала обмеження до заявника”, – пояснив Сафаров.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що за рішенням ЄСПЛ звільнення з роботи за лайк у фейсбуку порушує свободу вираження поглядів.
Йшлося про справу “Меліке проти Туреччини” (Melike v Turkey). Заявниця, яка працювала прибиральницею в місцевому управлінні освіти в місті Адана, стверджувала, що її звільнили з роботи за лайки під кількома дописами в соцмережі. У своєму рішенні суд визнав, що права заявниці на свободу вираження поглядів за статтею 10 конвенції були порушені.