ЄСПЛ визнав, що звільнення з роботи за лайк у Facebook порушує свободу вираження поглядів

Дата: 22 Липня 2021
A+ A- Підписатися

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення в справі “Меліке проти Туреччини”(Melike v Turkey). Заявниця, яка працювала прибиральницею в місцевому управлінні освіти в місті Адана, стверджувала, що її звільнили з роботи за лайки під кількома дописами у Facebook. У своєму рішенні ЄСПЛ визнав, що права заявниці на свободу вираження поглядів за статтею 10 конвенції були порушені.

Про це повідомили в суді. 

Дисциплінарна комісія, яка розглядала відповідні спори серед працівників сфери освіти, вирішила розірвати із заявницею контракт, причиною стало порушення колективного договору. Порушенням, на думку дисциплінарної комісії, стало те, що заявниця поставила лайки під двома дописами та коментарями у Facebook.

У першому з них ішлося про вбивство голови адвокатської ради міста Діярбакір, а до представників турецької влади, звинувачених у затриманні журналістів та репресіях проти курдів, застосували епітет “фашисти”. Допис зібрав шість лайків та один коментар.

У другому дописі йшлося про зміни, які відбувались із суспільством під час правління різних політичних партій. Так, на думку автора посту, за СНР (нині головна опозиційна партія) діти пили пиво, а за АКР (нині керівна партія) вчителі та імами ґвалтують своїх студенток. Допис зібрав 14 лайків.

Заявниця подала апеляцію на це рішення до Трудового трибуналу в місті Адана. Трибунал зазначив, що, хоча контент не містив погроз та не свідчив про застосування насильства з боку заявниці, він ображав учителів та його могли помітити учні школи або їхні батьки. З цієї причини він не захищається свободою вираження поглядів, а тому спричинив порушення спокою на роботі.

Апеляційний та касаційний суди відхилили її аргументи про те, що жоден з учителів чи учнів не заявив про шкоду від її дій, а використання лайків є елементом свободи вираження поглядів. Конституційний суд визнав її скаргу неприйнятною.

Туреччина також спробувала оскаржити можливість ЄСПЛ розглядати цю справу через те, що заявниця не вичерпала національних засобів захисту і що національні суди належно розглянули її справу, але Європейський суд з прав людини визнав скаргу прийнятною.

ЄСПЛ наголосив, що захист положеннями статті 10 конвенції поширюється і на професійну сферу. Водночас, коли звільнення людини відбувається через порушення колективного договору, держава має гарантувати громадянину захист його права на свободу вираження поглядів. З огляду на це суд вирішує зупинитися на аналізі того, наскільки санкція, накладена на заявницю, була пропорційною, а причини її застосування ‒ належно та досить обґрунтованими.

У пункті 44 рішення суд окремо зазначив, що “використання лайків у соціальних медіа, яке слід розглядати як спосіб виявлення зацікавленості до контенту або його підтримки, є звичною та популярною формою використання свободи вираження поглядів”. 

Щодо дій заявниці, суд у пункті 51 рішення вказав таке: “Cтавлення лайку в соціальній мережі не може прирівнюватися до поширення контенту, адже лайк виражає симпатію до певного контенту, а не активне бажання його поширювати”

ЄСПЛ окремо наголосив, що контент, за який заявницю звільнено, зібрав незначну кількість лайків та поширень, а природа її роботи означала, що її дії загалом не могли мати значного впливу на вчителів, батьків чи учнів.

З огляду на ці фактори ЄСПЛ сказав, що причини ухвалення відповідного рішення про звільнення з боку турецьких судів не були належними та достатніми, а застосована санкція ‒ звільнення ‒ непропорційна. Саме тому права заявниці на свободу вираження поглядів за статтею 10 конвенції були порушені.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: