Владу просять залучити експертів до адаптації законодавства до норм Римського статуту

До розробки змін в Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси, якими криміналізуються злочин проти людяності, необхідно залучити фахівців у галузі кримінального та міжнародного права із навчальних закладів, неурядових організацій та державних відомств.

Про це під час громадського обговорення виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії з прав людини заявила аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини Алла Блага.

“Міністерство юстиції звітує, що розробляються пропозиції стосовно внесення до Кримінального кодексу щодо доповнення його статтею 438-1. Але ж це лише одна стаття… Тому було б бажано, аби Мін’юст залучило інших фахівців”, – цитує Аллу Благу кореспондент Центру інформації про права людини.

На її думку, необхідно провести круглі столи, де можна було б ґрунтовно обговорити зміни до Кримінального та кримінального процесуального кодексу.

Заступник міністра юстиції Сергій Петухов каже, що законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу в частині додавання до переліку такого складу злочину як злочин проти людяності вже готовий.

“Він досить давно лежить в Адміністрації президента і там з ним працюють. Ми спробуємо нагадати нашим колегам. Але чомусь він там не отримав першочергової ваги”, – каже він.

Заступник міністра також вказує, що в Україні немає практики розслідування воєнних злочинів і застосування цієї статті.

“Було б краще деталізувати склади воєнних злочинів і логічною є пропозиція відобразити пложення Римського статуту, який розписує ці склади злочину. Єдине, що ця стаття у Римському статуті велика і до того ж за своїм змістом Кримінальний кодекс не зовсім корелюється із міжнародним правом у складах, елементах злочинів. Тут треба трансформувати”, – вважає Сергій Петухов.

Він каже, що Міністерство юстиції не може говорити свого вирішального слова у прийнятті таких норм.

“Це питання зачіпає інтереси Міністерства оборони України й правоохоронних органів. Спільного бачення тут немає”, – додав він.

Нагадаємо, 2 червня Верховна рада ухвалила конституційні зміни в частині правосуддя, відповідно до яких можливість ратифікації Римського статуту відкладається на три роки.