Влада має побороти формальну реабілітацію для людей з інвалідністю у місцях несвободи – правозахисники

В Україні необхідно розробити механізм та заходи, за яких по-справжньому реалізовувались б індивідуальні програми реабілітації для людей з інвалідністю у місцях несвободи.

Про це під час громадського обговорення виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії з прав людини нагадала аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини Алла Блага.

За її словами, у своїх відповідях Державна пенітенціарна служба, Мінсоцполітики наводять лише цифри, скільки у них утримуються осіб і повідомляють, що їх забезпечення здійснюється відповідно до існуючого законодавства.

“Хоча досвід аналізу місць несвободи, який здійснювали неурядові організації, доводить, що рекомендації, які передбачаються в індивідуальних програмах людям з інвалідністю, часто надаються формально. А ще частіше не відповідають потребам людей”, – цитує Аллу Благу кореспондент Центру інформації про права людини.

“Наприклад, для певних категорій людей потрібне специфічне харчування, якого немає у супермаркетах або це можуть бути засоби технічного характеру. У таких індивідуальних програмах реабілітації людей з інвалідністю, які утримуються в місцях позбавлення волі або в інтернатах психіатричних закладах, вони не відповідають”, – додає вона. Це також підтверджує співробітниця департаменту з питань реалізації НПМ офісу Омбудсмена Олена Темченко.

“Тут потрібно на державному рівні виправляти ситуацію, тому що фактично законодавство в частині індивідуальних програм реабілітації не працює”, – каже вона.

Нагадаємо, відповідно до Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року в Україні мають відповідати умови тримання та поводження з людьми у місцях несвободи міжнародним стандартам права на життя.