Від покарання за війну Путіна поки рятує посадовий імунітет, але докази щодо нього не припиняють збирати – ОГП

Притягнути російського диктатора Путіна до відповідальності за розв’язування та ведення війни в Україні заважає його посадовий імунітет, однак українські слідчі продовжують збирати докази, щоб, щойно це буде можливо, розпочати процес. 

Про це розповів заступник генерального прокурора України Андрій Лещенко в інтерв’ю “Цензору”. 

Ілюстраційне зображення. Фото: АР

Від переслідування всередині РФ під час президентства Путіна захищає окрема стаття тамтешньої конституції, але навіть після втрати посади захист від покарання надає спеціальний федеральний закон, ухвалений ще 1995 року.

Щодо ситуації за кордоном, то Путіна від переслідування в інших країнах також захищає імунітет, який має зникати з втратою посади. Втрату імунітету разом з посадою, наприклад, цього року частково підтвердив суд у Франції, де розглядають справу щодо колишнього сирійського автократа Башара Асада. 

Президентський імунітет не поширюється на міжнародні кримінальні суди, що зазначено в їхній юрисдикції, та трибунали, про що переважно вказують у документах про їхнє створення 

Заступник генпрокурора Андрій Лещенко каже, що правоохоронці активно готуються до моменту, коли з’явиться можливість переслідувати Путіна за війну. 

“Це (наявність імунітету. – Ред.) не позбавляє зараз державу Україна права збирати і передавати до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду докази щодо причетності цієї особи до планування, підготовки, розв’язання і ведення агресивної війни”, – говорить він. 

За планування та розв’язування війни в Україні треба переслідувати не лише Путіна, але й інших російських високопосадовців, зокрема голову уряду та міністра закордонних справ. 

“Велике коло військових осіб, які безпосередньо керують загальними процесами, веденням війни, може бути притягнуто до відповідальності, а також інші особи з-поміж політичних лідерів, які безпосередньо брали участь у підготовці, плануванні і допомагають у веденні війни. Тобто поле суб’єктів не може бути обмежене виключно цією трійкою. Воно значно більше”, – додає заступник генпрокурора. 

На питання, чи вплине на переслідування російського військово-політичного керівництва ймовірне укладання мирної угоди, Лещенко відповів таке: “Моя особиста думка полягає в тому, що жодні домовленості не впливають на факт наявності або відсутності злочину. Злочин агресії як був, так він і є”. 

ZMINA пояснювала, у чому проблема з покаранням за злочин агресії. 

В Офісі генпрокурора за керівництва Андрія Костіна планували до кінця 2023 року підготувати ґрунт для модельної підозри керівникам РФ, але публічно про результати такої роботи не повідомляли. 

Ілюстраційне зображення. Дівчинка в США спрямовує іграшковий пістолет на скульптуру Путіна, встановлену на майданчику. Фото: Reuters

Правоохоронці оголошують підозри російським високопосадовцям, звинувачуючи їх у зазіханні на територіальну цілісність та недоторканність України або ж у веденні агресивної війни. Підозру за останньою статтею мають усі сенатори Ради федерації Федеральних зборів РФ. 

Переглянути повний список підозрюваних у магістральній справі “24 лютого” можна за посиланням. 

Путін від 2023 року має ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом. Українські прокурори спільно з МКС п’ять місяців працювали, щоб це відбулось. 

Нагадаємо, що кілька років тому ПАРЄ визнала путінський режим у РФ диктатурою, яка загрожує світу. 

ZMINA детально розповідала, як українське правосуддя дає раду з міжнародними злочинами. 

Фотографія обкладинки: AFP