Верховний Суд повернув на новий розгляд справу жительки Ізюма, засудженої за роботу в окупаційній “поліції”
Верховний Суд скасував рішення Харківського апеляційного суду в справі мешканки Ізюма, яку засудили до 15 років ув’язнення за колабораційну діяльність та державну зраду. Як зазначено в судовому рішенні, попередні інстанції так і не довели, що жінка пішла на співпрацю з окупантами добровільно, а не під примусом.
Відповідне рішення оприлюднили 24 квітня 2026 року.
Ілюстраційне зображення з відкритих джерелЛенінський районний суд Харкова в грудні 2024 року визнав жительку Ізюма винною в тому, що приблизно з квітня до вересня 2022 року вона працювала слідчою в окупаційній “Народній міліції”, яку пізніше перейменували на “Отделение полиции № 2″. Суд кваліфікував це як державну зраду (ч. 2 ст. 111 КК) та колабораційну діяльність (ч. 7 ст. 111-1 КК) і призначив 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Апеляційний суд вирок залишив без змін.
Проте Верховний Суд виявив, що сторона обвинувачення не довела обов’язкової ознаки злочину, зокрема що жінка діяла добровільно.
Захист стверджував, що засуджену примусили до співпраці силою. Свідки показали, що її “забрали”, вона повернулася через кілька днів і розповіла, що її тримали “на підвалі”, вивозили в ліс і стріляли біля голови. На її тілі бачили синці та пошкодження одягу. Лікарка підтвердила в суді наявність тілесних ушкоджень і пригнічений психологічний стан.
Також захист стверджує, що суди обох інстанцій безпідставно відмовили в допиті свідків, які співпрацювали з окупаційною владою, і в призначенні психологічної та судово-медичної експертизи засудженої для підтвердження примусу та пережитих катувань, що має суттєве значення для з’ясування факту добровільності її дій та призначення покарання.
“Відповідальність за колабораційну діяльність в умовах окупації настає у разі добровільного, тобто з власної волі та за відсутності фізичного чи психічного примусу або крайньої необхідності, зайняття у відповідних органах посади з метою спричинити шкоду українській державі; якщо особа здійснювала відповідні дії під будь-яким примусом, склад колабораційної діяльності, зокрема і передбаченої частиною 7 статті 111-1 КК, відсутній”, – зазначено в документі.
Верховний Суд також указав на подвійне покарання: дії, які повністю охоплюються складом колабораційної діяльності (ст. 111-1 КК), не потрібно додатково кваліфікувати як державну зраду (ст. 111 КК). Суди попередніх інстанцій не пояснили, які саме дії виходили за межі колабораціонізму, й вимагали кваліфікації за окремою статтею.
Справу скерували на новий розгляд до Харківського апеляційного суду. До засудженої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Нагадаємо, на початку квітня Верховний Суд підтвердив довічний вирок засудженому за державну зраду чоловіку, який надав координати російським військовим для удару по кафе в центрі Краматорська.
