Верховний Суд постановив, що звернення до поліції не підтверджують факту вчинення домашнього насильства

У постанові від серпня поточного року Верховний Суд зробив висновок, що звернення до правоохоронців щодо домашнього насильства свідчать про наявність конфлікту між сторонами, але самі по собі не підтверджують факту вчинення такого насильства. 

Про це повідомляє “Закон і Бізнес”. 

Верховний Суд України. Фото: вікіпедія

У вересні минулого року до суду в Києві звернулася жінка, яка просила видати заборонний припис на шість місяців щодо свого колишнього чоловіка. З ним вона розійшлась у січні 2020-го, після року спільного життя та народження доньки. Причиною розриву шлюбу стали неприязні стосунки, насильство та погрози. 

Жінка була змушена переїхати до матері, однак колишній чоловік не припинив переслідування. Щоразу під час зустрічей він намагався відібрати доньку та “вчиняв насильницькі дії щодо заявниці, пошкоджував майно, нецензурно висловлювався, спричиняючи фізичний біль та тілесні ушкодження”. Свідком цих подій ставала мати жінки, яка, захищаючи доньку, травмувалася сама.

З приводу фізичного та психологічного насильства, а також погроз жінка зверталася до правоохоронців. 

У жовтні Шевченківський райсуд задовольнив її позов частково: заборонив наближатися до її будинку та будинку її матері, однак не заборонив чоловіку вести листування з колишньою дружиною та переслідувати її, зокрема через третіх осіб.

Уже в березні апеляційний суд скасував рішення першої інстанції. Він вказав, що звернення до поліції, на які посилається заявниця, свідчать лише про їхню реєстрацію, а надані правоохоронними органами відповіді на них свідчать про відсутність ознак кримінального правопорушення в діях колишнього чоловіка. 

“Особою 1 не надано достатніх доказів на підтвердження вчинення Особою 2 домашнього насильства в розумінні Закону “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, – мотивували своє рішення судді. 

Фото: AFP

Верховний Суд жінка просила дослідити обставини справи повною мірою та задовольнити її прохання повністю. Однак судді погодилися з рішенням апеляції та наголосили, що “звернення до різних органів державної влади, зокрема правоохоронних, свідчать про наявність конфлікту між сторонами й самі по собі не підтверджують факту вчинення домашнього насильства”.

“ВС вважає за необхідне також зазначити, що звернення заявника до органів поліції та внесення відомостей про кримінальні провадження до ЄРДР не підтверджують факт вчинення домашнього насильства, не є доказом вини у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду”, – йдеться в рішенні. 

Уже понад два роки нове законодавство дозволяє поліцейським видавати термінові заборонні приписи, щоб кривдники залишили оселю й не контактувати з потерпілими щонайменше 10 днів. Роблять це правоохоронці неохоче, а Верховний Суд, куди потерпілі змушені звертатися, якщо не можуть захистити свої права в інших судах, по-різному дивиться на це питання. 

Так, наприклад, у справі №766/13927/20-ц заявниця просила видати припис сину, який зловживав алкоголем та наркотиками, погрожував їй убивством, а також крав гроші та майно. Суд першої інстанції та апеляційний суд не дозволили винести йому заборону на перебування в приміщенні, співвласником якого він є. 

Протилежної думки були у Верховному Суді, де винесення заборони назвали легітимним заходом втручання в права та свободи. 

За словами фахівчинь, відсутність єдиної правової позиції в пов’язаних з домашнім насильством справах у Верховному Суді не сприяє виконанню поставленого перед ним завдання – забезпечення сталості та єдності практики в цій категорії справ. 

Через неефективне реагування на домашнє насильство Україна змушена платити тисячі євро компенсації за доведені порушення в ЄСПЛ.