Верховна Рада ухвалила закон про медіа
Верховна Рада підтримала в цілому Закон “Про медіа” №2693-д, його ухвалення було одним із критеріїв для оцінки руху України до Євросоюзу.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у власному телеграм-каналі.
Джерело: телеграм-канал Ярослава ЖелезнякаЗаконопроєкт підтримали 299 народних депутатів після того, як парламент пристав на компромісні позиції, зокрема стосовно статусу каналу “Рада”.
Згідно з його інформацією, вказаний канал має забезпечувати трансляцію засідань парламенту, а під час воєнного стану та обмеження прямих трансляцій має викладати записи в день проведення пленарного засідання.
Також із проєкту закону вилучили норми щодо виборчого законодавства.
Нагадаємо, що Закон “Про медіа” є одним із ключових документів, ухвалення яких необхідні для початку перемовин про вступ України до ЄС. Президент Володимир Зеленський планував підписати його в грудні.
У першому повторному читанні Рада підтримала проєкт закону 30 серпня 2022 року.
На початку листопада 2022 року Україна отримала висновки Європейської комісії щодо законопроєкту про медіа.
6 грудня 2022 року комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики завершив розгляд 2,5 тисяч правок до законопроєкту і рекомендував ухвалити його в другому читанні.
На засіданні 12 грудня члени комітету внесли деякі правки в таблицю до другого читання, яку парламентарі підтримали на попередньому засіданні. Зокрема, норму щодо блокування онлайн-медіа зменшили з одного місяця до 14 днів, для зареєстрованих онлайн-ЗМІ норму про блокування скасували.
Напередодні голосування представники громадських організацій та об’єднань звернулися до Верховної Ради та парламентських фракцій із закликом ухвалити новий Закон “Про медіа”. Вони наголосили на тому, що з часу оновлення чинного Закону України “Про телебачення і радіомовлення” минуло 16 років і він не відповідає ані технологічному розвитку, ані сучасним викликам, зокрема викликам війни, поширення дезінформації та стрімкого розвитку онлайн-середовища.
Обговорення документа викликало запеклі суперечки в медійному та експертному середовищі. Наприклад, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявляв, що законопроєкт має бути “суттєво доопрацьований, щоб не допустити звуження сфери використання державної мови”.
Детальніше про полеміку критиків і прихильників закону ZMINA писала тут.
