В Україні журналісти стали менше скаржитися на погрози через професійну діяльність – дослідження
В Україні журналісти стали менше скаржитися на погрози у зв’язку з професійною діяльністю. Так в межах кількісного опитування лише 18% журналістів вказали, що отримували погрози, тоді як під час аналогічного опитування 2019 року про це повідомили 43% опитаних медійників.
Про це свідчать результати дослідження Центру прав людини ZMINA “Свобода слова та виклики для роботи журналістів в умовах війни в Україні”.
Джерело: pexels.comДослідники пояснили, що зменшення більш як удвічі кількості журналістів, яким погрожували, може пояснюватися тим, що раніше такі погрози надходили найчастіше від незадоволених публікаціями на місцевому рівні представників влади, бізнесу, кримінальних кіл, але через повномасштабну війну цей фактор зменшив свій вплив, адже основною загрозою зараз є російська агресія та бойові дії, до яких прикута увага суспільства.
Найбільшими загрозами свободі слова та роботі журналістів, на думку опитаних, зараз є:
- фізичні загрози чи загроза життю, пов’язані з роботою в зоні бойових дій, – 67%;
- зменшення фінансування ЗМІ – 55%;
- цензура з боку органів влади – 47%;
- низький рівень кваліфікації журналістів – 45%.
Водночас кількість журналістів, які вважають цензуру з боку власників однією з найбільших загроз журналістській діяльності, з 2019 до 2023 року зменшилась удвічі – із 70% до 35%.
40% опитаних журналістів побоюються за власну безпеку, і майже така ж кількість – ні. Із 2019 року кількість тих, хто боїться за власну безпеку, незначно зросла: тоді таких була третина.
Серед тих, хто отримував погрози у зв’язку з власною журналістською діяльністю, 12% вказали, що вони надходили від представників органів влади, та по 10% повідомили, що отримували погрози від політиків та громадських активістів.
17% вказали, що погрози надходили від невідомих. У 2019 році найчастіше такі погрози надходили від невідомих (41%), дещо рідше – від представників бізнесу, криміналітету чи громадських активістів.
Погрози кримінального переслідування від правоохоронних органів через журналістську діяльність практично не є проблемою для роботи журналістів в Україні. Лише дві людини зі 132 опитаних сказали, що отримували погрози від поліції і одна особа – від прокурорів. Це 2% опитаних. У 2019 році ситуація була схожою, тоді 4% журналістів заявили, що отримували погрози кримінального переслідування за власну журналістську діяльність від правоохоронних органів.
Водночас більшість респондентів досить категорично налаштована стосовно того, чи має право журналіст або ЗМІ оприлюднювати неправдиву інформацію для благих цілей, наприклад для відставки поганих посадовців. Погодилися з такими діями тільки 7% опитаних.
Більшість опитаних вважає, що журналіст має бути притягнутий до якоїсь відповідальності за поширення фейків. Водночас основна частина схиляється не до кримінальної, а до адміністративної чи цивільної відповідальності за позовом особи, щодо якої таку інформацію поширено.
Половина респондентів вважає, що українські журналісти, які працюють в російських ЗМІ, мають бути притягнені за це до кримінальної відповідальності. 17% переконані, що не мають, якщо це не пов’язане з поширенням неправдивої інформації. У 2019 році останніх була більшість, нагадали автори дослідження.
На запитання, чи можна вести професійну діяльність у зоні бойових дій без дозволу військового керівництва, понад половину опитаних журналістів заявили, що не можна. Ще 42% припускають такі ситуації.
Дослідження проводив фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва на замовлення Центру прав людини ZMINA за підтримки Представництва Freedom House в Україні. Воно складалось з трьох фокус-групових дискусій із 33 журналістами та особами, дотичними до журналістської діяльності (викладачі журналістики, керівники медіа, медіаексперти, блогери), які відбулися в грудні 2022 року (якісне дослідження), а також експертного опитування 132 журналістів з різних регіонів України, проведеного з 18 до 27 січня 2023 року включно (кількісне дослідження).
Для порівняння наводяться дані подібного опитування, проведеного з 30 травня до 14 червня 2019 року включно, в якому взяли участь 127 журналістів.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що, за даними дослідження, самоцензура журналістів є значно суттєвішим фактором, що обмежує свободу слова під час війни, ніж законодавчі обмеження чи ризики переслідування, а межі самоцензури зазвичай є вужчими за чинні правила та обмеження поширення інформації в умовах війни.
Більше про дослідження “Свобода слова та виклики для роботи журналістів в умовах війни в Україні” читайте в матеріалі
