В Україні вчергове продовжили воєнний стан та загальну мобілізацію

Дата: 02 Травня 2023
A+ A- Підписатися

2 травня, у вівторок, Верховна Рада України ухвалила законопроєкти № 9259 та 9260, які подав президент, щодо продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 діб. 

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк

Фото: Kyiv Media

“Строк дії воєнного стану та мобілізації в Україні продовжується з 5:30 20 травня 2023 року строком на 90 діб, тобто до 18 серпня 2023-го. Це було вже сьоме голосування парламенту за воєнний стан з початку війни. За відповідні постанови № 9259 та 9260 – 324 та 333 голосів”, – написав нардеп.

Фото: Ярослав Железняк

Як зазначається в законі, продовження строку дії воєнного стану в Україні “сприятиме вжиттю адекватних заходів, спрямованих на відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України”

Режим воєнного стану діє в Україні з 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення РФ. Попереднього разу його продовжили 7 лютого 2023 року – до 20 травня. Перед тим – 15 березня, 21 квітня, 15 серпня та 16 листопада 2022 року. 

Із 24 лютого 2022 року також проводиться загальна мобілізація чоловіків від 18 до 60 років через війну Росії проти України.

За рік повномасштабної війни в Україні зʼявилися кілька нових законів, що стосуються призову, мобілізації та бронювання військовозобовʼязаних. 

Зокрема, у липні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, який звільняє від мобілізації близьких родичів загиблих чи зниклих безвісти на війні. 

Із 2016 року призову на військову службу під час мобілізації не підлягали військовозобов’язані жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції.

Відтепер не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, чиї близькі родичі, наприклад чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра, загинули або зникли безвісти на фронті під час дії воєнного стану.

Згодом, у жовтні, Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо особливостей призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій. 

Згідно з проєктом №8109, під час дії воєнного стану:

  • призов на строкову військову службу не проводиться;
  • призовні комісії створюються для розгляду питань щодо організації медичного огляду осіб, які перебувають на військовому обліку;
  • здійснюється організація та проведення медичного огляду осіб, які перебувають на військовому обліку призовників та досягли 27-річного віку, взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних або вилучення з військового обліку;
  • відбувається скерування призовників, які виявили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або ухвалення рішення про відмову в такому скеруванні.

Незабаром, 4 листопада, парламент ухвалив закон № 7687 щодо порядку бронювання військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. За проголосували 290 народних обранців.

Документ передбачає, що бронюванню підлягають військовозобовʼязані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, що здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг оборонного призначення. 

Водночас військовозобов’язаних українців, які, втім, обмежено придатні до військової служби у воєнний час, зможуть мобілізувати, однак їхня служба проходитиме не в бойових частинах, а у військових частинах забезпечення. 

Крім того, у квітні 2023 року Кабмін України вніс зміни до положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, дозволивши вручати повістки військовозобов’язаним незалежно від місця їхнього перебування на військовому обліку.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter