В Україні треба знайти нові інструменти захисту журналістів від судового тиску – експерти
В українському законодавстві має з’явитися визначення стратегічних позовів проти участі громадськості (SLAPP), яке захистить журналістів від тиску через суд. Розроблення відповідного закону передбачене дорожньою картою для вступу до ЄС.
Про це експерти розповіли під час круглого столу на тему “Коли суд стає інструментом тиску: як захиститися від SLAPP-позовів”, повідомляє ZMINA.
Фото: надане організаторамиВ Україні в межах євроінтеграції планується розробити законодавство для захисту журналістів від SLAPP-позовів з урахуванням положень Директиви (ЄС) 2024/1069 Європарламенту та Ради Європи від 11 квітня 2024 року “Про захист осіб, які беруть участь у громадських дискусіях, від очевидно необґрунтованих позовів або неправомірних судових розглядів (стратегічні позови проти участі громадськості)”.
Судові позови для тиску на журналістів в Україні використовують давно, проте особливо актуальною ця проблема стала з розвитком журналістських розслідувань, розповіла керівниця юридичного напряму ГО “Інститут розвитку регіональної преси” Оксана Максименюк.
“Саме журналістські розслідування безпосередньо впливають і роблять “дуже боляче” фігурантам – посадовим особам і навіть організаціям”, – зазначила медіаюристка.
За її словами, з розвитком технологій, зокрема YouControl, репутація в медіа може впливати на відмову банків у наданні кредитів такій організації, на подібну інформацію зважають і міжнародні організації. Тож фігуранти розслідувань подають позови до суду, щоб відбілити свою репутацію.
“Спростуванню підлягає недостовірна інформація, але оскільки в таких випадках інформація достовірна, спростувати її не можна. Тому позивачі вирішують “валити” журналістів у суді: щоб вони витрачали кошти й час на адвокатів. Це напряму впливає”, – розповіла Максименко.
Медіаюристка нагадала гучні приклади позовів, які були спрямовані на те, щоб змусити журналістів мовчати та залякати їхніх колег. Зокрема, 2017 року один із заступників Служби безпеки України Павло Демчина подав понад 10 позовів проти журналістів, які публікували матеріали про майно та автомобілі, якими він користувався.
“Всі ці позови подавалися віялом, одні й ті самі аргументи. Така масовість свідчила про те, що максимально було атаковано журналістів з метою зупинити публікації, видалити матеріали. А з останніх позовів, що навіть зараз слухаються в суді, у нас ще немає рішення”, – звернула увагу медіаюристка.
Також відомі SLAPP-позови проти журналістів, подані Андрієм Портновим, який вимагав спростувати оцінне осудження, що він проросійський політик. Портнов позивався до аналітичного центру StateWatch i The Kyiv Independent, “Лівого берега”, “Слідства.Інфо”, Hromadske, Руху “Чесно”, керівниці проєкту журналістських розслідувань “Схеми” Наталії Седлецької.
Суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Ян Берназюк зазначив, що в реєстрі судових рішень лише в одній постанові суду згадується абревіатура SLAPP – це був аргумент журналіста-відповідача в справі щодо захисту честі та гідності.
Він зазначив, що ще на етапі отримання позову журналісти можуть захиститися: звернутися до суду з наданням аргументів, що цей позов можна залишити без розгляду, бо є ознаки зловживання процесуальними правами. Також – просити суд вимагати внести певну суму з боку позивача як гарантію на випадок, що позов може виявитися необґрунтованим.
“Законодавчі зміни й судова практика з протидії SLAPP неодмінно будуть. Сьогодні дійсно є необхідність пошуку додаткових інструментів – юридичних, професійних для захисту журналістів, громадських активістів від необґрунтованих позовів”, – наголосив Ян Берназюк.
Медіаюристка Людмила Опришко зауважила, що в Україні наразі є певні механізми для забезпечення судових витрат, проте визначення стратегічних позовів проти участі громадськості немає:
“У нас є загальна заборона зловживати процесуальними правами. Але цього не досить, бо для того, щоб імплементувати і директиву, і рекомендацію, ми повинні мати ще й норми матеріального права, які б стали підставою для відшкодувань, пов’язаних зі зловживанням правами. А таких норм українське законодавство не містить”.
Фото: надане організаторамиНа базі Комітету ВР з питань свободи слова в травні 2025 року створено робочу групу, яка розробляє законопроєкт щодо протидії SLAPP-позовам. За словами голови комітету Ярослава Юрчишина, політичної волі серед представників влади щодо таких змін наразі немає.
“Процес буде нелегкий. Другий момент – це наш графік євроінтеграції. Наш уряд розглядає перспективи почати щось робити з питаннями SLAPP у 2026 році”, – зауважив нардеп.
За його словами, у парламенті вирішили розробити нове законодавство раніше, щоб мати готовий документ у потрібний момент.
“Важливо рухатися настільки швидко, наскільки можемо, але дуже важливий момент якості. Бо ми над критеріями дискутували досить жорстко, і я переконаний, що ми ще повернемося до дискусії”.
Ярослав Юрчишин пояснив, що законодавство проти SLAPP-позовів у Європі нове, це нова сфера застосування, а Україна вже отримала схвальні відгуки міжнародної конференції за обізнаність українських суддів щодо таких позовів.
Водночас інші експерти зазначили, що в суддівських дискусіях тема SLAPP-позовів наразі не порушується.
Виконавча директорка Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції в Україні (ACREC) Оксана Нестеренко наголосила, що імплементація стандартів директиви ЄС із запобігання SLAPP-позовам в Україні є необхідною і для того, щоб їх ідентифікувати, і для забезпечення спеціальних процесуальних гарантій:
“Проблема стара, але ми знайшли нове розв’язання на рівні директиви. Важливо імплементувати ці стандарти, механізми не лише тому, що ми прагнемо стати членом Європейського Союзу, але й щоб захистити нашу свободу висловлювання”.
ACREC напрацював 10 рекомендацій, як погодити законодавство України з директивою (ЄС) 2024/1069. Зокрема, потрібно:
- впровадити в законодавство новий правовий інститут захисту від SLAPP-позовів з їхнім визначенням та механізмом захисту;
- внести зміни до Цивільного та Господарського процесуальних кодексів щодо раннього відхилення SLAPP-позову;
- передбачити підтримку відповідачів від громадських організацій та аналітичних центрів;
- зобов’язати позивача вносити на депозит визначену суму майбутніх судових витрат;
- покласти на позивача всі судові витрати;
- запровадити штраф для позивача в разі встановлення факту SLAPP-позову;
- забезпечити право подавати позов щодо компенсації шкоди від SLAPP-позову в суді в третій країні;
- створити центр для надання допомоги відповідачам у SLAPP-позовах;
- запровадити підготовку тренерів для навчання суддів виявляти та розглядати такі позови.
Нагадаємо, ZMINA писала, що законодавство проти судового тиску на медіа та журналістів в Україні мають запровадити до 2027 року.
Детальніше про те, як судовому тиску на журналістів протидіють у ЄС і що можна змінити в Україні, читайте в матеріалі ZMINA.
