В Україні створили платформу, яка допомагає роботодавцям і працівникам впроваджувати інклюзивність

В Україні запрацювала онлайн-платформа “Компас інклюзивності”, яка допомагає роботодавцям і працівникам створювати доступне та комфортне робоче середовище. Користувачі можуть пройти тест, отримати індивідуальні рекомендації та ознайомитися з прикладами того, як компанії впроваджують інклюзивні практики.

Про можливості платформи розповіла менеджерка з персоналу BAT Україна Тетяна Юр, під час Форуму союзників і союзниць “БАМ!”, який відбувся 28 жовтня в Києві. Цьогорічною темою заходу стали “Точки дотику. Де перетинаються люди, ідеї та можливості”.

Тетяна Юр. Фото: Стас Карташов

Платформу “Компас інклюзивності” компанія BAT Україна створила спільно з громадською організацією “Точка опори ЮА”, яка виступила експертним партнером проєкту. Ідея платформи виникла через те, що люди дедалі частіше говорять про важливість інклюзивності, але не завжди розуміють, як застосовувати її принципи на практиці.

Зокрема, за даними дослідження Kantar за 2025 рік, 77% українців вважають різноманіття та інклюзивність важливими. Водночас, згідно з іншим опитуванням, яке провела компанія Gradus, для 66% респондентів ці поняття залишаються абстрактними.

Юр пояснила, що роботодавці можуть допомагати долати цей розрив, показуючи на власному прикладі, як створювати інклюзивне середовище та взаємодіяти з людьми з різним досвідом і потребами.

Як працює “Компас інклюзивності”

Платформа має допомогти людям перейти від загальних розмов про рівність до конкретних дій.

Один з основних інструментів – тест на так званий інклюзивний IQ. Він має дві версії: для працівників і для роботодавців.

Тест пропонує користувачам розглянути різні ситуації, які можуть виникати на роботі, та оцінити власні підходи до взаємодії з іншими людьми. Після проходження учасники отримують персональні рекомендації, матеріали для подальшого навчання та іменний електронний сертифікат.

На платформі також зібрали статті, подкасти, книжки й практичні матеріали про інклюзивне спілкування, подолання упереджень, психологічну безпеку, взаємодію з ветеранами та людьми з інвалідністю.

Окремий розділ присвятили досвіду компаній, які вже впроваджують інклюзивні практики. Зокрема, BAT Україна поділилася власними прикладами облаштування доступного робочого середовища та навчання працівників.

Тетяна Юр звернула увагу, що інклюзивність не обмежується встановленням пандусів чи облаштуванням фізичного простору. Не менш важливими є цифрова доступність, спілкування без упереджень і створення умов, у яких працівники почуваються комфортно.

Як приклад, вона навела доступність корпоративних сайтів. За її словами, під час навчання команда компанії звернула увагу на те, як контрастність кольорів, розмір шрифту та інші елементи інтерфейсу можуть впливати на можливість користуватися сайтом людям із порушеннями зору.

Цей досвід врахували під час розроблення “Компаса інклюзивності”. На сайті користувачі можуть змінювати контрастність і масштаб тексту, щоб полегшити сприйняття інформації.

Як бізнес може допомагати долати упередження

Під час виступу Юр також розповіла про досвід роботи компанії з ветеранами та ветеранками.

За її словами, звичайні лекції не завжди допомагають працівникам зрозуміти, як спілкуватися з людьми, які мають бойовий досвід. Навіть після навчальних занять деякі співробітники зізнавалися, що під час особистого спілкування з ветеранами не знали, які теми можна порушувати та як поводитися, щоб нікого не образити. Тому компанія вирішила доповнити теоретичні заняття практичними зустрічами.

Приміром, у співпраці з ініціативою “ветерани цивільні ПЕТРОС” для працівників та їхніх родин організували заходи, під час яких ветерани проводили майстер-класи зі стрільби з лука та спільні спортивні активності.

У них брали участь і ветерани з інвалідністю, зокрема люди, які користуються протезами або кріслами колісними. Такі зустрічі допомагали працівникам подолати ніяковість і страх сказати щось недоречне. Учасники могли спілкуватися безпосередньо, краще розуміти досвід одне одного та позбуватися стереотипів.

Тетяна Юр також наголосила на важливості співпраці бізнесу з громадськими організаціями, які мають відповідну експертизу. Зокрема, компанія залучала фахівців “Доступно.UA” до оцінювання доступності своїх приміщень, а All Together Jobs – до перевірки підходів до наймання працівників.

Компанія вирішила поділитися цим досвідом через “Компас інклюзивності”, щоб інші роботодавці могли використовувати вже напрацьовані рішення та пристосовувати їх до своїх потреб.

Надалі розробники планують доповнювати платформу новими матеріалами, прикладами та рекомендаціями за участі громадських організацій і фахівців.

Які барʼєри досі заважають інклюзивному працевлаштуванню в Україні

Проблема доступності робочих місць залишається актуальною для України, особливо в умовах повномасштабної війни, коли дедалі більше людей потребують пристосування умов праці та додаткової підтримки.

Громадська спілка “Ліга сильних” розробила каталог рішень для інклюзивного працевлаштування.

За даними, які організація оприлюднила у травні 2025 року, в Україні лише 17% людей з інвалідністю мали роботу, тоді як у країнах Європейського Союзу цей показник становив у середньому 50%.

Серед основних перешкод правозахисники назвали упереджене ставлення роботодавців, дискримінацію, недоступність приміщень і транспорту, нестачу гнучких умов праці та цифрові бар’єри.

Проблеми з доступністю робочих місць підтверджує й новіше дослідження “Ліги сильних”. В опитуванні взяли участь представники 49 громад. За їхніми відповідями, лише у 22,9% громад системно створюють умови для працевлаштування людей з інвалідністю, а у 31,2% робочі місця залишаються недоступними.

Окремою проблемою залишається цифрова доступність. Дослідження ста державних сайтів за 2025 рік показало, що лише 52% із них мали достатній або високий рівень базової доступності.

Серед поширених проблем експерти називали відсутність текстових описів зображень, низьку контрастність та елементи інтерфейсу, якими складно користуватися без мишки або за допомогою програм зчитування з екрана.

Правозахисники наголошують, що для забезпечення рівних можливостей недостатньо лише задекларувати принципи інклюзивності. Необхідно усувати конкретні бар’єри, які заважають людям навчатися, працювати та користуватися послугами.