В Україні розробляють закон проти судового тиску на журналістів: які норми він передбачатиме

В Україні розробили концепцію законопроєкту для захисту журналістів та громадськості від судового тиску. Держава має імплементувати відповідні європейські стандарти до кінця 2026 року.

Про це йшлося на круглому столі, присвяченому майбутньому анти-SLAPP законодавству, який організувала Нацрада з питань телебачення і радіомовлення спільно з Комітетом ВРУ з питань свободи слова та “Платформою прав людини” 22 грудня.

скриншот трансляції круглого столу

У країнах Європейського Союзу відбувається імплементація нового законодавства проти стратегічних судових позовів проти участі громадськості (Strategic Lawsuit Against Public Participation – SLAPP). За словами експертів, над цим працюють уже в 19 країнах, Україна – у першій десятці. Серед 10 держав, які ще не почали імплементацію SLAPP, – Угорщина, Словаччина та інші, до яких є зауваження щодо відповідності міжнародним стандартам у сфері прав людини.

Україна як країна-кандидат має імплементувати Рекомендації CM/Rec (2024)2 про протидію використанню стратегічних позовів проти громадськості (SLAPP) та Директиву (ЄС) 2024/1069 про захист осіб, які беруть участь у громадській діяльності, від явно необґрунтованих претензій або зловживань судовими процесами.

У кінці червня 2025 року у Комітеті ВРУ з питань свободи слова була створена робоча група з розробки відповідного анти-SLAPP законодавства. Наразі напрацьований перший “драфт” законопроєкту.

Жодна країна повністю не імплементувала ці стандарти, звернула увагу старша юристка громадської організації “Лабораторія цифрової безпеки” Тетяна Авдєєва. Наприклад, Мальта вирішила імплеменетувати директиву дуже швидко, внаслідок чого отримала висновок Ради Європи, що це вдалося частково.

Експертка зазначила, що для України важливо не повторювати таких помилок та імплементувати стандарти повністю, зважаючи на досвід інших країн, врахувати, де можуть бути проблемні аспекти, і які процесуальні норми вважаються “золотим стандартом”.

“Ми належимо до категорії держав, які вже розпочали законотворчий процес. У багатьох країнах вже створили робочі групи, виклали законопроєкти у публічний доступ. Більшість законопроєктів намагаються вносити зміни не лише в декілька статей, щоб номінально імплементувати міжнародні документи, а забезпечити комплексні реформи”, – зазначила Авдєєва.

Вона навела вдалий приклад Польщі, де заходи з протидії SLAPP вписали в норми процесуального законодавства, “прив’язали” їх до наявних механізмів. Зокрема, є можливість відхиляти позови, які є зловживанням процесуальними правами.

В Україні вирішили обрати модель, коли існує один закон із протидії SLAPP та внесені зміни до інших законів і процесуальних кодексів. Медіаюристка, адвокатка ГО “Платформа прав людини” Людмила Опришко розповіла про концепцію майбутнього законопроєкту, який робоча група напрацьовувала пів року. 

У проєкті закону з робочою назвою “Про захист громадської діяльності від необґрунтованих претензій або зловживань судовими процесами” передбачені чотири розділи. У першому йдеться про імплементацію анти-SLAPP директиви, зокрема, про визначення стратегічних позовів проти участі громадськості, у другому – про захист громадської участі державою, у третьому – про підтримку громадської участі, у четвертому прикінцеві положення.

“У цьому проєкті закону будуть описані матеріальні підстави для дострокового відхилення позовів, визначення гарантій захисту особи, що постраждала від SLAPP. Також – підстави відшкодування збитків, матеріальної, моральної шкоди, завданих SLAPP та обмеження щодо розміру стягнень”, – розповіла Людмила Опришко.

У законопроєкті адаптували термінологію, яка міститься в директиві та рекомендаціях. Зокрема, пропонується вживати терміни “громадська участь” і “громадський учасник”, коли йдеться про участь громадськості у публічному житті. Замість терміну SLAPP хочуть вживати термін “зловживання судовими процесами проти громадської участі”. Також у проєкті закону дається визначення, що таке “питання суспільного інтересу”. 

“Однією із основних гарантій цього законопроєкту повинен стати доступ громадських учасників до усіх видів правничої допомоги, яка передбачена законом”, – зазначила медіаюристка.

Вона пояснила, що це потрібно, бо однією з особливостей справ, пов’язаних із стратегічними позовами проти громадської участі, є їхня надмірно висока вартість для відповідача. Оскільки основна мета таких позовів не стільки захистити честь, гідність, ділову репутацію або приватне життя, скільки покарати журналістів або інших осіб, які виступали з публічною критикою тієї чи іншої особи.

“І часто-густо такі позови супроводжуються тривалістю судових процесів і їх значною вартістю, пов’язаною із оплатою правничої допомоги. Щоб можна було ефективно захищати громадських учасників від таких позовів, необхідно, щоб держава могла допомагати нести ці витрати. І єдиний механізм, який дозволяє це робити, відповідно до нашого законодавства, це надання безоплатної правничої допомоги”, – зауважила Людмила Опришко.

скриншот презентації Людмили Опришко

У документі пропонується здійснення захисту громадських учасників у спорах, пов’язаних із стратегічними позовами проти громадськості, покласти на Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

“Крім того, законопроєкт передбачає обов’язок доведення обґрунтованості позову, який має ознаки зловживання судовими процесами проти громадської участі. Обов’язок доведення, що це не позов проти громадської участі, покладається на позивача. Це пряма вимога і директиви, і рекомендацій”, – додала медіаюристка.

Також передбачені зміни до інших законів України:

• “Про безоплатну правничу допомогу”;
• “Про міжнародне приватне право”;
• “Про судовий збір”;
• “Про Уповноваженого ВРУ з прав людини”;
• Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПКУ);
• Господарський процесуальний кодекс України (ГПКУ).

Голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зазначив, що наразі є два виклики у подальшій роботі над впровадженням анти-SLAPP законодавства: дотримання рамок, щоб не “глобалізувати” напрацювання, та ситуація в країні. Планується, що свою оцінку цим пропозиціям Рада Європи надасть на початку лютого 2026 року. Також в Україні буде проводитися адвокаційна кампанія щодо анти-SLAPP законодавства. 

Раніше ZMINA писала, що законодавство проти судового тиску на медіа та журналістів в Україні мають ввести до 2027 року, а також Європейський акт про свободу медіа (European Media Freedom Act, EMFA). Це є одним із кроків для гармонізації українського законодавства з правом ЄС на шляху євроінтеграції.

Також ZMINA писала, що команда журналістів BIHUS.Info виграла суд проти колишнього першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. Судовий процес тривав шість років. Адвокати Семочка неодноразово намагалися втягнути до справи сторонніх осіб, а також заморожували рахунки та майно журналістів і телеканалу, змушуючи їх спростовувати факти розслідування.