В Україні немає механізму та законів, що допомогли б захистити персональні дані – експерт

Дата: 15 Травня 2024
A+ A- Підписатися

Нині в Україні відсутні механізми та законодавство для ефективного захисту персональних даних.

Про це розповів програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк на брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Brendan Hoffman / Getty Images News

За словами правозахисника, відсутність механізмів та законів для захисту персональних даних вплинула на те, що українці не звертаються до відповідних структур зі скаргами на втручання в приватне життя. 

Своєю чергою експерт із кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ Євген Крапивін звернув увагу на відповідальність за порушення приватного життя, яка є мінімальною, та кількість відповідних кримінальних проваджень. Так, 2022 року зафіксували 164 провадження, пов’язаних з персональними даними, у 2023-му – 422, і в першому кварталі 2024 року – 202. Водночас із них до суду скерували фактично 23 за 2022 рік, 163 за 2023 рік і 43 за перший квартал 2024 року. 

Більшість таких справ стосується взаємодії між людьми, предметом спору яких було розголошення персональних даних, коли людина цього не бажала.

“Мій висновок завжди радше в бік того, що недостатнє усвідомлення меж своєї приватності й приватного життя призводить до того, що люди просто не скаржаться, не розуміють цих ризиків і не звертаються. Якби активніше певні правопросвітницькі кампанії наполягали на тому, що є контролюючий орган – Уповноважений з прав людини, кримінальна відповідальність за незаконний збір персональних даних, можливо, цих скарг було б і більше, ми б могли якусь практику аналізувати. Поки що вона мінімальна”, – каже Крапивін. 

Право на повагу до приватного і сімейного життя (право на приватність) гарантує стаття 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини. Згідно з нею кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Водночас органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Нагадаємо, що цього року Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо персональних даних у реєстрі військовозобов’язаних. Спершу з документа прибрали суперечливі норми, на які звертали увагу правозахисники, втім нині парламент попередньо повернув їх. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter