В Україні готуються розробити законодавство проти судового тиску на журналістів згідно зі стандартами ЄС

В Україні готуються розробити законодавство з протидії стратегічним позовам проти участі громадськості відповідно до європейських стандартів. Зокрема, до 2027 року планується імплементувати Директиву ЄС 2024/1069.

Про це йшлося на круглому столі на тему “Як Україна буде протидіяти SLAPP”, який відбувся 25 червня в Києві, передає ZMINA.

Медіаюристка Людмила Опришко (скриншот із трансляції)

Обговорення організували Комітет ВР з питань свободи слова, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та громадська організація “Платформа прав людини”.

Розроблення механізму протидії стратегічним позовам проти участі громадськості (SLAPP) є зобов’язанням України в процесі євроінтеграції, зазначив голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Він розповів, що до робочої групи з цього питання ввійшли понад 25 представників різних громадських організацій, національного регулятора, Омбудсмана.

“Ключове завдання – напрацювати наші рішення в цьому напрямі, зважаючи на наші можливості й специфіку”, – зазначив він.

Ярослав Юрчишин додав, що за планами робочої групи вже восени будуть напрацьовані пропозиції щодо механізму протидії SLAPP-позовам.

Учасники круглого столу зазначили, що за умови відкриття першого переговорного кластера щодо вступу до ЄС терміном виконання зобов’язання щодо імплементації анти-SLAPP законодавства буде четвертий квартал 2026 року. Це зазначено в дорожній карті з верховенства права.

Рада Європи й ПАРЄ вже давно визначили тему SLAPP як питання, яке потребує негайного врегулювання, зауважила голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.

“Зокрема, Рада Європи проводить тренінги для суддів, зокрема для українських”, – розповіла вона.

ГО “Платформа прав людини” провела оцінювання законодавчих та політичних потреб для впровадження стандартів Ради Європи та Європейського Союзу з анти-SLAPP щодо України. Результати презентувала медіаюристка і адвокатка організації Людмила Опришко.

Зокрема, завдання України як кандидата на членство в ЄС такі:

• імплементувати Рекомендації CM/Rec (2024)2 про протидію використанню стратегічних позовів проти громадськості (SLAPP);
• впровадити в законодавство України Директиву (ЄС) 2024/1069 про захист осіб, які беруть участь у громадській діяльності, від явно необґрунтованих претензій або зловживань судовими процесами (стратегічні позови проти участі громадськості).

“Нам запропонували оцінити ситуацію з перспективи можливих трьох шляхів. Розробити та ухвалити новий закон про протидію SLAPP та гарантії захисту осіб, які беруть участь у публічних дебатах з питань суспільного інтересу. І в цьому законі вирішити всі питання, пов’язані зі SLAPP – і матеріального права, і процесуальні”, – розповіла Людмила Опришко.

Другий можливий шлях – внести зміни до чинного законодавства України, зокрема до Цивільного, Цивільного процесуального, Господарського процесуального кодексів.

“У результаті проведеного аналізу було запропоновано обрати третій шлях – поєднати обидва наведені способи”, – зазначила вона.

Експертка розповіла, які пункти має містити новий спеціальний закон із протидії SLAPP. Зокрема, це гарантії проти SLAPP, передбачені згаданими директивою та рекомендаціями. Так, закон має охоплювати:

• визначення SLAPP, матеріальні підстави дострокового відхилення таких позовів;
• гарантії захисту особи, що постраждала від SLAPP;
• підстави відшкодування збитків, матеріальної та моральної шкоди, завданих SLAPP, обмеження розміру стягнень.

Повинні бути й процесуальні гарантії. Зокрема, доцільно доповнити новими нормами ГПКУ та ЦПКУ, які передбачать:

• обов’язок суду зупиняти провадження в справі до вирішення клопотання про дострокове відхилення позову проти участі громадськості;
• можливість забезпечення судових витрат у разі наявності ознак SLAPP;
• наслідки визнання судом позову таким, що належить до SLAPP, у вигляді стягнення з позивача всіх витрат, пов’язаних з розглядом справи, зокрема всіх витрат на представництво інтересів відповідача в суді, зазнаних відповідачем.

“У нашому аналізі ми говорили також про те, що велику увагу треба приділити питанням сплати судового збору. Для того щоб доступ журналістів до оскарження судових рішень, які обмежують свободу слова, був простим. Тому є низка випадків, коли ми повинні це передбачити і, можливо, внести точкові зміни до Закону “Про судовий збір”.

Також необхідно буде проводити й інші заходи з імплементації. Зокрема, підвищувати рівень обізнаності з протидії SLAPP суддів, прокурорів, адвокатів та інших юристів. Також – запровадити ведення статистики щодо SLAPP-справ і створити публічний реєстр таких справ.

Раніше ZMINA писала, що законодавство проти судового тиску на медіа та журналістів в Україні мають ввести до 2027 року, а також Європейський акт про свободу медіа (European Media Freedom Act, EMFA). Це є одним із кроків для гармонізації українського законодавства з правом ЄС на шляху євроінтеграції.