В окупованому Криму зменшилася кількість земельних ділянок у власності “іноземців”
У тимчасово окупованому Криму знизилася кількість земельних ділянок у власності так званих іноземних громадян. У квітні 2023 року їх було 5 803, а в січні 2024-го стало вже 5 077.
Про це інформує “Суспільне” з посиланням на Регіональний центр прав людини.
“За останні дев’ять місяців стало додатково відомо про позбавлення права власності ще 726 громадян або ж про отримання ними російських паспортів як альтернативного способу захисту. А з моменту ухвалення указу № 201 2020 року окупанти відібрали загалом 6 495 ділянок з 11 572 наявних на той час (без урахування Севастополя)”, – мовиться в повідомленні правозахисної організації.
Напередодні окупаційний сенатор від Криму Сергій Цеков запропонував “націоналізувати” готель української співачки Софії Ротару, який розташований у тимчасово окупованій Ялті. Причиною він назвав антиросійську позицію співачки.
У квітні 2023 року громадська організація “Ветерани Росії” звернулася до генпрокуратури та слідчого комітету РФ з проханням позбавити Ротару нерухомості в Москві та в тимчасово окупованому Криму. Приводом для конфіскації її майна в організації називали антивоєнну позицію співачки.
Після початку повномасштабної російської агресії Софія Ротару виступила з антивоєнним зверненням у своєму інстаграмі, а в серпні минулого року закликала своїх підписників жертвувати гроші фонду, який допомагає дружинам і дітям військовослужбовців України.
24 березня 2020 року президент Росії Володимир Путін підписав указ, що розширює заборону на володіння землею іноземцями на територію окупованого півострова. До списку ввійшла більшість прибережних районів Криму, включно з курортними містами – Керчю, Ялтою, Євпаторією та Севастополем, що вважається за російськими законами окремим суб’єктом федерації. Заборона володіти землею стосується представників 55 держав, більшість власників – громадяни України.
Регіональний центр прав людини раніше заявив, що Росія дискримінує громадян України, адже застосування указу № 201 в тимчасово окупованому Криму ставить українців у гірше становище в порівнянні з власниками ділянок на території Росії.
Громадяни України є основною ціллю указу № 201, оскільки складають понад 83% всіх іноземних власників у Криму. Ці дії є невід'ємним елементом усієї дискримінаційної політики РФ у Криму з 2014 року. Оскільки порушення РФ має дискримінаційний, широкомасштабний та систематичний характер, то це свідчить і про вчинення злочину проти людяності – переслідування за ознакою громадянства, відповідно до ст. 7(0)(h) Римського статуту.
Регіональний центр прав людини
Правозахисна організація надає потерпілим від указу № 201 власникам ділянок у Криму правову допомогу.
Нагадаємо, у вересні 2023 року окупаційна влада на півострові заявила, що продала перші “націоналізовані об’єкти”, які належать громадянам України. Наразі відбулися вісім аукціонів, на яких продали активи на 815 мільйонів рублів.
Так званий голова незаконного “парламенту Криму” Володимир Константинов анонсував наміри продати ще близько сотні об’єктів, серед яких є житлові приміщення, що належали родині президента України Володимира Зеленського.
Раніше Константинов заявляв, що підконтрольні Кремлю депутати проголосували за “націоналізацію”, зокрема, квартири дружини президента України Олени Зеленської та будівлі Меджлісу кримськотатарського народу в тимчасово окупованому Сімферополі. Також до переліку потрапило майно, зокрема, українських банків та промислових підприємств, виноробне виробництво, дитячий табір та ін.
Російський очільник Криму Сергій Аксьонов заявляв, що на півострові грошима від продажу “майна українських бізнесменів” мають намір профінансувати війну Росії проти України.
Раніше постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева заявляла, що Україна не має наміру визнавати акти, які порушують права людини чи держави. До них належать рішення щодо “націоналізації” або конфіскації майна, встановлення спадщини.
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
Раніше заступник голови МЗС України Андрій Мельник заявив, що Україна повинна негайно отримати в 10 разів більшу військову допомогу, ніж вона отримала від союзників дотепер. Українська влада неодноразово закликала європейських партнерів інвестувати у свою безпеку, постачаючи Збройним силам України зброю своєчасно та в достатній кількості.
