Універсальний словник фемінітивів створити неможливо – Нацкомісія

Створити універсальний словник фемінітивів неможливо через складність мовних процесів і відсутність повного збігу між словами.

Про це в інтерв’ю агентству Укрінформ повідомила голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров.

Вона пояснила, що 2021 року комісія намагалася розробити перелік фемінізованих назв у медичній сфері. Однак Інститут української мови НАН України не підтримав цей підхід. У науковій установі наголосили, що мова не працює за принципом повного паралелізму, тому не варто зводити рекомендації лише до списків відповідників. Через це створити універсальний перелік для всіх слів складно, а користування таким довідником було б незручним, адже людям довелося б постійно звертатися до нього.

За словами Чернобров, у мові діють не лише формальні правила і не завжди можна утворити фемінітив, який повністю відповідав би чоловічій формі. Вона зазначила, що слова можуть відрізнятися за значенням, тому між ними не завжди можна поставити знак рівності. Саме тому варто використовувати й інші мовні засоби – зокрема, аналітичні форми на кшталт “пан” і “пані” або різні синтаксичні конструкції.

Вона також підкреслила, що гендерно чутлива мова не зводиться лише до фемінітивів. Досягти її можна за допомогою різних мовних інструментів, і важливо враховувати це різноманіття.

Використання фемінітивів не є обов’язковим ні в публічній, ні в офіційній комунікації. Невживання таких форм не вважається помилкою. Чернобров пояснила, що після затвердження нового правопису частина людей почала хвилюватися через можливий примус, однак правопис лише фіксує наявність таких форм у мові та можливість їхнього утворення, а питання доречності їхнього використання належить до стилістики.

“Якщо є жінки у професіях, то мають бути й слова, які їх позначають. Це не нове явище, а давня традиція української мови. На відміну від російської, де такі форми іноді можуть мати зневажливе звучання, в українській мові фемінітиви є нормою. Водночас сьогодні ми бачимо дуже різне ставлення до їх використання: від беззаперечного схвалення до різкого заперечення”, – пояснила Юлія Чернобров.

Утім, за її словами, спротив спричиняють не самі фемінітиви, а невдалі мовні форми або страх їхнього нав’язування. Проте мова є саморегульованою системою і сама відбирає ті варіанти, які закріпляться.

Комісія не планує створювати словники фемінітивів, однак такі рекомендації можуть розробляти фахові спільноти. Водночас окремі органи влади вже готують власні поради щодо їхнього використання.

За словами голови комісії, частина фемінітивів уже стала звичною, наприклад “лікарка” чи “вчителька”, тоді як інші сприймаються неоднозначно. У цьому питанні важливими залишаються відчуття міри та мовної доречності.

Крім того, неправильне утворення фемінітивів може спотворювати мову. Водночас правопис не регламентує кожен конкретний випадок, а лише визначає загальні словотвірні можливості.

Мова, за спостереженнями Чернобров, не приймає штучних форм: ті варіанти, які відповідають мовній практиці, поступово закріплюються, інші з часом зникають.

“Важливо, що цей процес не потребує директив чи примусу, – мова є саморегульованою системою і реагує на суспільні запити. Те, що приживеться, залишиться в мовній практиці, а що ні – відсіється із часом”, – резюмувала вона.

Нагадаємо, що формування фемінітивів закріплено в новому українському правописі, затвердженому Кабінетом Міністрів ще в травні 2019 року. У пункті 4 параграфа 32 зазначено, що “за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі”. Водночас, поки триває перехідний період впровадження нового правопису, установи самостійно ухвалюють рішення щодо використання його норм.

Як пише “Читомо”, 18 серпня 2020 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України своїм наказом затвердило зміни до національного класифікатора професій.

Так, згідно з ним, “професійні назви робіт” наводять у чоловічому роді, окрім назв, які застосовують лише в жіночому (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка). Утім, за потребою в кадровій документації можуть адаптувати назву професії для означення жіночої статі.

Пізніше голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська заявила, що, згідно із Законом “Про засади функціонування державної мови”, над встановленням стандартів державної мови працює нацкомісія, отже Мінекономіки не може впроваджувати фемінітиви на рівні держави, а лише для свого відомства.

Читайте також: І знову про фемінітиви, тепер – як частину давніх українських традицій