Українські правоохоронці розслідують 7 556 кримінальних проваджень за колабораційну діяльність

Українські правоохоронці розслідують 7 556 кримінальних проваджень щодо колабораційної діяльності та 2 279 проваджень щодо глорифікації учасників російської збройної агресії проти України. 

Відповідь СБУ з такою статистикою на інформаційний запит Центру прав людини ZMINA міститься в аналітичному звіті “Колабораційна діяльність та пособництво державі-агресору: практика застосування законодавства та перспективи його удосконалення”. 

Станом на 27 вересня 2023 року слідчі Служби безпеки України розслідують: 

• 6 610 кримінальних проваджень за ст. 111-1 Кримінального кодексу (колабораційна діяльність”);
• 946 кримінальних проваджень за ст. 111-2 КК (“пособництво державі-агресору”);
• 2 279 кримінальних проваджень за ст. 436-2 КК (“виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників”).  

Державна судова адміністрація України повідомила, що за 2022 рік суди ухвалили 268 вироків за ст. 111-1 Кримінального кодексу України. 

Автори звіту дослідили 691 вирок за різними частинами статті 111-1 КК України та сім вироків за статтею 111-2 КК Україну в Єдиному державному реєстрі судових рішень і вказали на очевидну недосконалість законодавства на практиці. З таким висновком також погоджуються українські правоохоронці та судді.

Правозахисники закликають владу внести якісні зміни, щоб врегулювати, зокрема, передбачуваність законодавства про колабораційну діяльність. 

Нагадаємо, Комісія з розслідування порушень в Україні, уповноважена Радою ООН з прав людини, рекомендувала українській владі внести зміни до Кримінального кодексу, щоб уточнити визначення колабораціонізму. Також комісія рекомендувала провести подальше розслідування ймовірних випадків застосування тортур та жорстокого поводження щодо людей, яких українські правоохоронці підозрюють у колабораціонізмі.

Раніше Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни, представила для української влади дорожню карту на 2023 рік з 10 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини. Документ містить кроки, що мають на меті сприяти притягненню до відповідальності міжнародних злочинців за воєнні злочини, геноцид та злочин проти людяності, скоєні в Україні.