Українські платники податків заплатять 1,3 мільйона євро за рішеннями ЄСПЛ через погані умови в місцях несвободи Мін’юсту

У 2025 році Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив проти України 25 рішень щодо 205 заявників із місць несвободи, у яких суд у Страсбурзі констатував порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ув’язнені скаржилися, що Міністерство юстиції не забезпечило належних умов тримання під вартою в установах виконання покарань (УВП) та СІЗО. З держбюджету сплатять загальну суму відшкодування у цих справах 1 368 850,00 євро.

Такі дані наведено у Спецдоповіді омбудсмана “Про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у 2025 році”. У цьому документі із рекомендаціями для органів влади Офіс уповноваженого також зібрав та систематизував дані за 2025 рік про всі порушення прав людини, які були виявлені під час відвідувань Національним превентивним механізмом (НПМ) місць несвободи по всій Україні. 

Найпоширенішим порушенням прав людини в пенітенціарних установах в Офісі уповноваженого назвали неналежні матеріальні та побутові умови перебування утримуваних осіб. Групи НПМ за результатами відвідувань УВП та СІЗО зафіксували такі порушення:

• відсутність приватності в житлових приміщеннях;
• неналежний рівень природного освітлення;
• обмежений доступ до свіжого повітря та питної води;
• порушення температурного режиму в житлових приміщеннях;
• відсутність приватності в житлових приміщеннях;
• порушення трудових прав засуджених.

Повідомляється, що у Дніпровській установі виконання покарань №4 монітори НПМ встановили антисанітарний стан у більшості камерних приміщень, а саме: неприємний запах, плісняву на стінах, забрудненість підлоги та санвузлів. Крім того, сантехнічне обладнання перебуває в зношеному стані та потребує заміни. Вентиляція не функціонує. Відсутні також умови для дотримання права на повагу до приватного життя, зокрема, ліжка розташовані впритул одне до одного.

У камерних приміщеннях збірного відділення Закарпатської установи виконання покарань №9 не забезпечено належних санітарно-гігієнічних умов утримання. Зокрема, в усіх камерах відсутні системи припливно-витяжної вентиляції та санітарні вузли. Крім того, камери там мають конструкцію у вигляді металевих кліток.

Читайте також: За рішенням ЄСПЛ Україна має сплатити 237 тисяч євро через порушення прав ув’язнених Жовтоводської виправної колонії №26

Відповідно до правила 13 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнямиі , усі приміщення, якими користуються в’язні, зокрема спальні, повинні відповідати всім санітарним вимогам, причому належну увагу слід приділяти кліматичним умовам і, зокрема, кубатурі цих приміщень, їх мінімальній площі, освітленню, опаленню та вентиляції.

Уповноважений звернув увагу, що в більшості СІЗО та в установах виконання покарань надалі зберігається системна проблема недотримання встановлених норм площі на одну ув’язнену або засуджену особу.

Відповідно до законодавства, встановлена норма площі камерних приміщень повинна бути не меншою за 2,5 м² для осіб, взятих під варту, та не меншою за 4 м² для засуджених.

Це призводить до переповненості житлових приміщень, відсутності приватності, недостатньої кількості спальних місць, а також до надмірного навантаження на систему лазне-прального та медичного забезпечення утримуваних осіб, пояснюють в Офісі уповноваженого.

Цю проблему в СІЗО та УВП групи НПМ виявляють з 2012 року, що свідчить про відсутність належного реагування з боку органів управління пенітенціарної системи.

Уповноважений вказує, що найбільш суттєві порушення вимог щодо житлової площі на одну утримувану людину були зафіксовані в Київському слідчому ізоляторі. Там під час щоденних відвідувань групи НПМ систематично виявляли випадки значного переповнення камерних приміщень.

Так, до прикладу, під час одного з таких відвідувань група НПМ встановила, що в камерах, призначених для тримання новоприбулих осіб, перебувало близько 30 ув’язненихі , тоді як дозволено максимально утримувати 16 осіб. Частина ув’язнених була змушена спати по черзі, а також розміщуватися для сну на підлозі.

Повідомляється, що Мін’юст вживає заходів, щоб розв’язати проблему перенаповнення Київського СІЗО. Міністерство планує для цього реконструювати Бориспільську виправну колонію №119 у СІЗО.

Уповноважений у своїй доповіді також вказує, що у більшості УВП є житлові корпуси, які фактично не використовуються за призначенням з різних причин. Показовим прикладом він назвав Полтавську установу виконання покарань №23, на території якої з 2017 року розташований не завершений будівництвом режимний корпус загальною площею 473 м². Це приміщення дозволило б облаштувати 52 камерних приміщення й усунуло б порушення встановлених національним законодавством норм площі на одного засудженого чи ув’язненого.

“Ми чітко розуміємо фінансові спроможності нашої держави. З року в рік ми пишемо свою рекомендацію, що потрібні кардинальні зміни. Ми бачимо, що робляться якісь дії, але вони, на мій погляд, як уповноваженого, не на 100% ефективні. Ми, зокрема, будемо продовжувати моніторити [цю проблему]”, — сказав омбудсман під час презентації Спецдоповіді Консультативній раді.

У 2024 році НПМ сформулювало та надіслало Міністерству юстиції 48 рекомендацій. З них міністерство виконало 8, у процесі виконання — 20, не виконано — 20. 

“Для країни, яка тримає курс на євроінтеграцію, [загалом] такий рівень невиконання у сфері запобігання катуванням є неприпустимим  показником. Це означає, що частина органів влади досі сприймає права людини як рекомендацію, а не як обов’язок до виконання”, — підсумував уповноважений.

Нагадаємо, у системі Мін’юсту функціонування місць несвободи забезпечується через ДКВС України, до сфери управління якої належать, зокрема СІЗО, виправні та виховні колонії, виправні центри. Ці установи наділені повноваженнями щодо організації режиму тримання, матеріально-побутового, медичного та соціально-виховного забезпечення утримуваних осіб, а також гарантування дотримання їхніх прав і свобод.

Станом на 31 грудня 2025 року пенітенціарна система України охоплювала 56 виправних колоній мінімального, середнього та максимального рівнів безпеки, 24 СІЗО, п’ять таборів для тримання військовополонених, чотири виправних центри та одну виховну колонію.

Загальна кількість осіб, які перебували в установах виконання покарань та СІЗО, станом на 31 грудня 2025 року, становила 34 925 осіб. У порівнянні з попереднім роком цей показник зменшився на 5,9 %, що свідчить про подальшу тенденцію до скорочення кількості утримуваних осіб у пенітенціарній системі.

Протягом 2025 року працівники Секретаріату уповноваженого спільно з представниками громадських організацій провели 45 відвідувань пенітенціарних установ, з яких, зокрема 27 СІЗО та 13 виправних колоній. Ці установи вони відвідали в Києві та 16 областях: Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Чернівецькій та Чернігівській. 

Загалом минулоріч Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини відвідав 626 місць несвободи. Окремо відбулися регіональні кластерні відвідування міст несвободи у 10 областях: зокрема у Вінниці, Волинській, Хмельницькій, Полтавській, Рівненській, Харківській, Закарпатській.